Саме так, адже перші згадки про біатлон тісно пов’язані з найдавнішим заняттям чоловіків. Полювання на лижах завжди було частиною побуту народів, які населяли північ.
А перші подібні змагання, про які є запис в офіційних документах шведсько-норвезької прикордонної служби, відбулись у 1767 році та викликали неймовірне захоплення вболівальників. Країни, де практично всі стоять на лижах і непогано стріляють, почали стрімко розвивати ці забави. Вони й сьогодні утримують лідерство у біатлоні.
Перші офіційні міжнародні змагання увійшли як показовий вид до програми І Олімпійських ігор 1924 року в Шамоні (Франція). Тоді це називали «перегонами військових патрулів». Шлях до офіційного визнання тривав 30 років. Офіційно до Олімпійських ігор біатлон потрапив 1960 року і спочатку був виключно чоловічим спортом. Жіночий біатлон отримав перепустку на Олімпіаду лише в 1992 році в Альбервілі.
Українці також залишили слід в історії біатлону. Іван Бяков у 1972 році (Саппоро) здобув золото Олімпіади, Валентина Цербе (1994, Ліліхаммер) – олімпійську бронзу, Олена Петрова (1998, Нагано) – срібло, а Ліля Єфремова – бронзу Олімпіади в Турині у 2006 році. І наше рідне Прикарпаття відіграє в українському біатлоні ключову позицію. Чому? Бо президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак народився і жив у славному містечку Ворохті. Так, саме там, де ще є трампліни, але, на жаль, уже нема чудових лижних і біатлонних трас. Місцеві ділки усе прибрали до рук. А стадіон для біатлону на П’ятихатках був ідеальним за розташуванням і рельєфом. Тепер наша збірна тренується на таких же висотах, але за кордоном. І то добре, що є Володимир Бринзак, який ще може залучити партнерів і спонсорів, бо інакше все було б зовсім не весело…
До речі, ваш покірний слуга також трохи доклався до історії нашого біатлону. У 2008 році на святкування 45‑річчя цього виду спорту в Україні на прохання Володимира Бринзака ми з Тарасом Пушиком написали гімн українського біатлону, який і виконали на святі.
У четвер, 20 вересня, українському біатлону – 50 років! Адже в 1963 році в рамках зимової Спартакіади провели перший чемпіонат України, а вже наказом міністра у вересні затвердили створення федерації.
Та оскільки біатлон народився таки у Норвегії, пропоную норвезьку страву «Лосось з грибами та сиром».
Нарізаємо почищеного лосося (без шкірки), натираємо його сіллю та перцем. Даємо постояти 15 хвилин, обсмажуємо в олії на сильному вогні до рожевої скоринки. Перекладаємо рибу до пательні, поливаємо соком лимона. У залишках олії на сковорідці обсмажуємо дрібно нарубану цибульку та гриби, розрізані на чотири частинки (в ідеалі це мають бути білі або червоняки). Смажимо до рум’яності цибульки, викладаємо на лосося, посипаємо зверху ще петрушкою та кропом.
Це не все. Поверх усього ще натираємо сиру, товстеньким шаром. А на сир ще можна дати ще грибочків. Накриваємо пательню кришкою, випікаємо в духовці на середньому вогні до години.
Аби приготувати, нам знадобиться:
лосось – 1,2 кг,
гриби – 600 г,
лимон – 1 шт.,
зелень – пучок,
цибуля – 2 шт.,
олія – 50 г,
сіль, перець до смаку.
До столу подають гарячим, прикрашають цілими листками зелені. До лосося добре йде біле напівсухе вино.
Смачного!
