– Пане Василю, як проходить звичайний робочий день начальника УМВС?– О сьомій ранку я вже на роботі і приймаю чергування. Як правило, кожен день розписаний – наради, кадрові комісії, заслуховування по кримінальних справах, особистий виїзд на серйозні злочини.
– А на сім’ю часу вистачає? Розкажіть трохи про родину.
– Моя сім’я на сьогодні складається із дев’яти чоловік. Два сини – обидва одружені, мають своїх дітей – тож у мене вже є троє онуків. Дружина працює в Ужгородському національному університеті, кандидат наук. Всі вони живуть на Закарпатті. До мене приїжджають у гості, от зараз канікули – то дружина тут.
– Уже чотири місяці ви очолюєте наше УМВС. Чи багато кадрів поміняли за цей час?
– Як правило, по всій Україні, коли приходили інші керівники, підлеглі писали рапорти – когось переводили, когось звільняли. Та це не моя тактика. Як прийшов, зібрав усіх і сказав: я нікого не звільняю, нікого не переводжу, даю шанс попрацювати. Якщо ви справляєтесь зі своїми обов’язками, питань до вас ніяких не буде.
– Але ж якісь зміни відбулися?
– За цей період я практично нікого не звільнив. Були певні ротації. Та на вулицю нікого не викинули. Навпаки, люди пішли на підвищення.
– Як працюєте над іміджем міліції?
– Ми ввели таку методику – щоп’ятниці в один із районів виїжджають керівники галузевих служб УМВС, які перевіряють роботу всіх підрозділів того району. Центр зв’язків з громадськістю вивчає думку громадян про міліцію. Відділ психологів – мікроклімат у колективі. Я зустрічаюся з головою райради, РДА, прокурором, питаю, чи є проблеми у співпраці з міліцією. Також сам приймаю громадян. Усі виявлені недоліки заносимо у протокол і даємо час, аби їх усунули. За ці чотири місяці ми об’їхали всі райвідділи. І зараз починаємо по другому колу – будемо дивитися, чи виправили ситуацію.
– То який найбільший недолік ви побачили?
– На сьогодні – це кадри. Якщо немає людей, які можуть професійно підходити до роботи, то від цього тягнеться цілий ланцюг проблем.
– Чи багато гучних справ розкрито за цей час?
– Пам’ятаю практично всі. Було декілька резонансних убивств – одне на Рогатинщині, де чоловіка знайшли через півроку по смерті. Вбивство молодої дівчини в Рожнятівському районі – злочинця затримали аж у Росії. Також убивство на вулиці Коновальця в Івано-Франківську: хазяїн квартири знайшов свого орендаря з проламаним черепом. Через три дні злочинця затримали у Галицькому районі. Щодо вбивства бізнесмена Володимира Олійника, то один із співучасників злочину перебуває під вартою, особи інших встановлені, зараз проводяться заходи щодо їх затримання. Справа про побиття журналіста Дем’яніва невдовзі буде закінчена і передана до суду. І, звісно, справа про крадіжки з церков. Я взяв її на особистий контроль. Зараз грабіжник затриманий, Євангелії скоро повернемо церквам.
– Зараз міліція дуже багато уваги приділяє боротьбі з наркоторгівлею. Це справді така велика біда для Прикарпаття?
– Президент приділяє цьому питанню багато уваги і дав серйозні вказівки. Ми працюємо. Хоча я б не сказав, що наша область дуже схильна до наркоманії. Сьогодні у нас зареєстровано 216 фактів незаконного обігу наркотиків, із них 123 – це збут. Ми викрили вже 11 міжнародних каналів постачання. Проводимо рейди, особливо там, де відпочиває молодь – дискотеки, бари тощо. До речі, був один такий вечір, за який ми порушили вісім кримінальних справ.
– За показниками не ганяєтесь?
– Моє ставлення до питання показників і статистики таке: що більше розкрито, то краще, тобто ми більше допомагаємо людям. Лише за п’ять місяців цього року ми зареєстрували 17 тисяч пові-домлень про злочини. Це на дві тисячі більше, ніж минулоріч. Раніше була проблема – якщо кількість злочинів зростала, то нас питали – чому. Звісно, міліція робила все для того, щоби втримати баланс: покривали, не реєстрували і т. д. Зараз із міністерства йде інша політика. І ми за це взялися дуже жорстко. Спеціальні бригади виїжджають у райони. Не дай Бог знайдуть, що якась бабця заявила про те, що в неї пропала курка, а це не зареєстровано. Цього працівника відразу звільняється з посади. Люди мають знати – до міліції можна йти і треба йти.
– Проблема, з якою найчастіше стикаються звичайні люди, – це безпорядок на вулицях. Як із цим працюєте?
– Цього року злочинність у громадських місцях знизилася десь на 4 %. Щодобово ми задіюємо на охорону громадського порядку в області 560 працівників.
– Цього досить?
– Думаю, так. Зараз ще вирішуємо одне питання – будемо залучати студентів військової кафедри університету нафти і газу до охорони громадського порядку.
– На колегії ОДА Степан Пушик запропонував вам організувати спільний автопробіг безпеки. Вже готуєтеся?
– До всього позитивного я ставлюся позитивно. Якщо хтось дасть нам конкретніші пропозиції, ми їх розглянемо. Сам я не проти. Все, що йде до людей, що сприятиме забезпеченню іміджу міліції, ми будемо робити.
