З настанням опалювального сезону в місті питань не поменшало. Десь гаряча вода ледь тепла чи відсутня, десь батареї й досі залишаються крижаними. Люди нарікають, тому що згідні оплачувати лише якісні послуги. Що думає про це івано-франківська влада, читайте в інтерв’ю із заступником мера Олександром Дерев’янком.
— Пане Олександре, нещодавно змінили керівника «Івано-Фран-ківськтеплокомуненерго». Чого очікувала міська влада від нового начальника підприємства?
— На мій погляд, не логічно ставити це запитання мені. Адже я не маю повноважень призначати керівників. Як на мене, то всі ми маємо очікувати на продовження ефективної роботи підприємства.
— То ви вважаєте, що робота ефективна?
— У порівнянні з іншими тепловими підприємствами, які є в Україні, наше завжди було найкраще. Ми перші і єдині з тих, хто встановив майже стовідсотковий облік теплової енергії в житловому фонду, дві котельні працює на альтернативному паливі, встановлено три когенераційні установки, а після реалізації проекту ЄБРР підприємство стане енергонезалеж-ним і зможе продавати надлишок електроенергії.
— Наскільки реально всім іванофранківцям отримувати якісну послугу?
— Що стосується роботи «Теплокомуненерго», то послуга надається якісно. Інша справа, що великою проблемою є те, що люди не можуть відрізнити (а політики-популісти це підтримують), де є робота «Теплокомуненерго», а де — ЖЕО. Саме останні мають обслуговувати внутрішні будинкові мережі. Завданням «Теплокомуненерго» є подати теплоносій до будинку з мінімальними витратами при виробництві та транспортуванні. За даними останнього енергоаудиту, витрати становлять до 19 % при середньоєвропейському 9‑10 %, тобто пристойний показник. А «собака зарита» в житловому фонді, де втрати навіть теоретично важко порахувати. Звісно, «Теплокомуненерго» наразі знаходиться не в найкращому фінансовому стані, проте воно є ефективним. Адже обслуговує всі котельні, які є в нього на балансі. Більше того, проводяться реконструкції, заходи з енергозбереження, міняється обладнання тощо. Навіть мережі міняються, правда, не тими темпами, якими б хотілося. Зрештою, в тарифі не закладено видатків на цю роботу. Тому й доводиться робити це за оборотні кошти підприємства.
— А на що мають витрачатися оборотні кошти?
— Ними мали би покриватися витрати на виробництво теплової енергії — це газ, електроенергія, зарплата, аварійні та поточні ремонти. І аж ніяк не витрати на розвиток підприємства, його технічне переоснащення тощо. Держава звертає на це увагу, тому час від часу виходять Постанови КМУ, і на умовах співфінансування виділяються кошти на реконструкцію. Якщо це робити силами «Теплокомуненерго», то тариф має бути значно вищим.
— Куди вже далі збільшувати?
— Тарифи зростали виключно через підняття зарплати та цін на енергоносії. Піднімати тариф необхідно заборонити, а у вигляді компенсацій: від держави — відняти податок на додану вартість для підприємств теплоенергетики, від міської ради — звільнити від сплати податку на прибуток. При цьому вивільнені кошти мають вкладатися у розвиток підприємства, що дасть зниження тарифу вже через два роки при фіксованій ціні на енергоносії.
— Подання електроенергії теж раніше було неякісним. Але прийшла приватна структура і змогла надати якісну послугу. Може варто поговорити про те, щоб віддати комусь «Теплокомуненерго»?
— Нормальна послуга завжди тягне за собою високий тариф. Наразі взяли у приватні руки підприємства, які подають газ і світло, а залишили теплопостачання — на тобі, Боже, що мені не гоже.
— Теплопостачання нікому не потрібне?
— Міська влада саме розглядає питання передачі теплопостачання в концесію. Наприклад, можливі варіанти, щоб дати комусь окрему котельню, в області вже є такі випадки. Втім, слід розуміти: рівень інвестицій в теплопостачання становить сотні мільйонів, а термін окупності може затягнутися на багато років. Тому й черги підприємців, які б хотіли взяти «Теплокомуненерго» в концесію, немає. Точно знаю, що знайдеться фірма, яка схоче обслуговувати ті три мікрорайони, в яких ми проведемо реконструкцію за кошти ЄБРР. Але зараз вкладати кошти навряд чи хтось захоче.
— В Івано-Франківську є випадки, коли людей відрізають від теплопостачання, бо в будинках залишилося кілька квартир, які не вигідно обігрівати. Це нормально?
— Таких будинків є п’ять, усі вони дали на це згоду. За законом, ми не маємо права відключати квартиру, навіть якщо вона в будинку тільки одна така. Ми зобов’язані їм надати теплопостачання, навіть якби це коштувало мільйон. Цього року в нас виник-ло питання по вул. Карпінця. Там залишилися чотири квартири, які відмовляються від автономного. Тому нам довелося зробити так, щоб їм було тепло, хоча нам це коштувало дорого.
— Скільки сімей зараз має централізоване теплопостачання, а скільки індивідуальне?
— Ці дані важко підрахувати, тому що вони постійно в динаміці. Адже й понині залишаються нереалізованими дозволи, надані людям раніше. Тому зараз можна вийти тільки на відсотки. Наразі майже 20 % мешканців відключені від централізованого теплопостачання.
— Чому «Теплокомуненерго» не робить перерахунки, якщо послуга не надається? Є квартири, що не догріваються. Буває й таке, що на верхніх поверхах тепло, а на нижніх — повністю холодно…
— Підприємство за законом не відповідає за температуру в квартирі. Воно забезпечує будинок теплом. Такі перерахунки іноді роблять. Але тільки тоді, коли приїжджає комісія і встановлює, що у квартирі нижче 18 градусів. Втім, це не перерахунок — це зменшення навантаження на гаманець. Решта питань — до ЖЕО або балансоутримувача. Саме вони мають розподіляти рахунки між квартирами.
