Андрій Микитин Світові держави «великої сімки» в геополітиці виразно застосовують подвійні стандарти.Восьма держава — Росія вдало мавпує їх принципи і повсякчас користає з того.Україна в найближчій перспективі не ввійде ні у «вісімку», ані в «дев’ятку», ані в «тридцятку». Тому їй принципи «вісімки» аж ніяк не пасують. Отримавши в чудесний спосіб незалежність, українці могли б незалежно застосовувати той же принцип, завдяки яким самі стали незалежні: кожен народ, великий чи малий, має право на самовизначення і незалежність. Все здається просто, але тільки на перший погляд.
Чеченську незалежність українці морально підтримували, але ось раптом їх принципи тотально перемінилися: абхазький народ зі своєю неповторною культурою, мовою та навіть історією власної державності не може отримати підтримку українців в здобутті своєї власної держави. Українці в цьому випадку стають на сторону Грузії, яка проводить імперську політику і прагне асимілювати унікальний народ. Звичайно, Росія, за вище згаданим принципом сильних світу цього, допомагає Абхазії, щоб нашкодити Грузії та її союзникам за океаном. Якби Абхазія була в складі Росії, то ніколи б їй ніякої незалежності не бачити, але ось раптом унікальна нагода — від’єднатися і утворити на карті свою незалежну державу з усіма атрибутами — Республіку Апсни*. В даному випадку бачимо, що українці не готові на самостійне мислення, а плетуться за возом своїх нових панів. Отже, якщо Чечня проти Росії — то ми за Чечню. А якщо Абхазія не проти росіян, то ми проти абхазів. Хоча невідомо ще як незалежна Абхазія поведе себе навіть по відношенню до тих же росіян.
Складніша ситуація з осетинами, хоча не менш унікальна. У зв’язку з останніми подіями на Кавказі Осетія може стати незалежною державою. Осетини зможуть отримати незалежність і розвивати її. Це цікаве явище, оскільки йдеться тільки про Південну Осетію, бо Північна — входить у склад Російської Федерації і відокремитися сама не зможе, так само як і її кавказькі народи?сусіди кабардинці, інгуші, черкеси, чеченці, народи Дагестану. Є звичайно загроза, що знищене Саакашвілі мирне населення Південної Осетії, яке до недавнього часу складало тільки сто тисяч осіб, може прийняти рішення про об’єднання зі своїми земляками на півночі і про приєднання до Росії. Проте, існують все?таки міжнародні інституції, які б дали право і підтримку (матеріальну і військову) з тим, що цей унікальний осетинський народ міг таки мати свою державу. А там дивись і північні осетини попросяться з федерації. І ось тут Україна застосовує подвійні стандарти і стає на сторону держави агресора, що застосовує відверту імперську позицію.
Проблема малих, а навіть великих народів, які ніяк не можуть отримати свою незалежність, справді, не личить ніякій демократії. Якщо можуть існувати в демократичній Європі держави?карлики: Ліхтенштейн, Монако, Андора, то чому народ басків впродовж сторіч мусить боротися за свою незалежність? Для чого всі ці теракти, жертви серед мирного населення, неймовірні засоби безпеки, коли християнські народи каталонців, фламанців, шотландців, чи тих же басків хочуть отримати свою незалежність? Що, власне, зміниться тепер, коли в Євросоюзі національні держави не мають ні своєї валюти, ні армії, ні кордонів?
Залишається хіба що прапором помахати та говорити на своїй рідній мові. Але сильні світу цього щоразу кричать: «не пущать!».
Вони то добре розуміють, що рано чи пізно кожен народ зможе заявити про свою політичну позицію і згадати про реальну незалежність, таку, яку наша Україна ще справді має.
Тим часом держави великої сімки та їх сателіти чудять неймовірні речі — з легкістю визнають незалежність Чорногорії. Для прикладу, можна навести Гуцульщину. Ніякого народу чорногорців не існує — це серби, що говорять на сербській мові і сповідують православну віру, так само як наші гуцули говорять по?українськи та ходять в українські церкви. Так хто ж би з українців давав гуцулам незалежність? А чорногорцям дали. Дали ще боснійцям, які так само — серби, але різняться за релігійною ознакою, позаяк більшість з них прийняли мусульманство в часи османської окупації.
Ще інша ситуація з Косово: визнали незалежність косовської держави, де живуть албанці. Впродовж тридцяти років вони виборюють свою незалежність і все би добре, якби цей народ був унікальний, приміром, косовці якісь. Та це ж ті самі албанці, що й в Албанії, з албанською мовою та мусульманською вірою. Створивши такий прецедент, завтра можна буде давати незалежність Трансільванії, де проживають угорці, а також місту Марселю, де вже більшість складають алжирці. Тому Франція, що навіть не думає давати право на самовизначення баскам, що компактно проживають на її території, завтра хіба здасть мусульманам свої крупні міста за косовським принципом. А як тут не згадати про наш Крим?
А проблема лиш в тім, що триває шалене протистояння між великими державами світу. Незалежність Косово визнали в піку Росії, а величезний Курдистан не можна визнавати державою тільки тому, що Турція член НАТО.
Калька днів тому лідер буддистів Далай Лама дав екслюзивне інтерв’ю американському каналу СNN, де запропонував унікальну ідею вирішення всіх проблем з Росією. Він порадив негайно прийняти Росію в НАТО, а штаб-квартиру НАТО перенести до Москви.
От тоді Курдистан вже точно стане незалежним, а за ним і Белуджистан, і Пуштунистан і т.?д.
Тільки ось декотрі країни НАТО (Прибалтика, Польща, Чехія та інші) попросяться з такого НАТО на волю. А з ними мабуть і Грузія та Україна, якщо взагалі про їх прийняття ще буде йти мова. Адже не секрет, що НАТО українцям тільки й потрібне, щоб протистояти Росії. Але коли і Україна, і Росія будуть в НАТО разом, то тоді прийдеться знову брати курс на незалежність… від Москви.
* — Абхазія
Comments are closed.