Тетяна Соболик Про Конституцію в Україні говорять давно та багато. Хтось дорікає, що вона не виконується, інші — що вона недосконала. Зрештою, всі сходяться на тому, що її треба міняти. І зміни до неї начебто мають бути суттєвими. Перший секретар Івано-Франківського обкому КПУ Михайло Стула розповів, що, на його думку, треба міняти в Конституції.
— Пане Михайле, Конституція має пряму дію, однак на практиці вона постійно порушується. Чому?
— Уся наша влада, від Президента, Кабміну до Верховної Ради, порушує Основний закон. Особ-ливо це помітно на місцевому рівні. Насправді — це найвищий законодавчий документ в Україні, зрештою, як і Конституції у державах усього світу. Однак там основний закон не змінюється десятками‑сотнями років, а всі закони йому відповідають. Нашим політикам таке не вигідно, тому вони постійно змінюють закони всупереч Конституції.
— А зараз обов’язково її міняти?
— Треба, бо нинішня потребує змін для того, щоб впорядкувати владні структури. Адже в нас зараз практично тривладдя: Президент керує сам по собі, Кабмін пробує собі, Верховна Рада теж. Окрім цього, є судова гілка влади, яка вважає себе пупом землі, прокуратура тощо. На місцевому рівні теж є дві гілки влади: адміністрації та ради. Вони дублюють одне одного, часто між ними відбувається боротьба, як і між депутатськими фракціями на місцях. Це обов’язково треба впорядкувати конституційно.
— Яким чином?
— У вересні буде три роки, як комуністи внесли на розгляд зміни до Конституції про те, щоб єдиною гілкою влади зробити народ. Зрештою, згідно з діючим Законом, воно так і є, правда, немає відповідальності усіх гілок влади перед Основним законом.
— Тож треба міняти Конституцію чи ставлення до неї?
— Ставлення — само собою. Але й деякі статті теж треба змінити, щоб була відповідальність за порушення Конституції. На жаль, у нас дехто дозволяє собі це робити, а їм за це нічого не буває. Наприклад, щодо землі — це народне добро, яким може розпоряджатися тільки народ. Натомість нині і Президент, і Кабмін, і більшість партій відстоюють те, щоб земля була предметом купівлі-продажу. От вам і перший нонсенс: як може народне багатство кимсь продаватись? Беремо ще одну норму Конституції: у нас медицина та освіта безкоштовні. Тож держава має забезпечити безкоштовну медицину та освіту в державних закладах. А що ми маємо?
— Ви вважаєте, що наразі реально зробити освіту і медицину безкоштовними?
— Усі ми платимо податки, і вони становлять значно більші суми, ніж у радянські часи — якось же тоді виходили з цієї ситуації? Три роки тому ми провели моніторинг росту ціни ліків по дорозі від виробника до хворого. В результаті отримали, що ліки дорожчають в десять разів. Що в нас зараз в лікарнях твориться, адже кожна з них має свою аптеку, і лікарі посилають пацієнтів до своєї аптеки, бо мають із цього зиск.
Хочу одразу вибачитися перед тими лікарями та вчителями, які є порядними. Їх залишилось чимало. Але більшість збагачується за рахунок пацієнтів і, вибачте, клієнтів.
— У Конституції є багато суперечливих статей. Можна, нарешті, це впорядкувати?
— Таке присутнє і в Конституціях інших держав. Бо удосконалити до ідеалу неможливо. Певне, через те, що Конституцію творить не одна людина, а декілька груп. Потім, приймаючи голосуванням, відстоюють ту чи іншу позицію. Відповідно, якась позиція може суперечити іншій, однак більшість проголосувала, тому її прийняли. Звісно, якби одна людина писала Конституцію, то суперечностей не було би. Однак одна людина не може диктувати умови цілому суспіль-ству. Хоча я й противник того, щоб усю Конституцію приймав тільки народ. Це нереально. Тільки 5‑10 % людей читатимуть ці проекти, а голосуватимуть — всі. Або за них вкинуть ці голоси. Думаю, що навіть Президент це розуміє, попри те, що пропонує всенародне голосування. Просто він хоче цим підняти свій рейтинг, який навіть на Західній Україні низький.
— Багато хто зараз втратив чи втрачає рейтинги…
— Так, наприклад, люди масово відхрещуються від того, що підтримують Тимошенко. Бо скільки ж можна говорити? Вона за 17 років двічі була при владі. Янукович теж зараз розповідає, як треба було щось робити, а, будучи при владі, мовчав. Навіть Кравчук кричить, що треба робити так і отак. Та й Кучма теж. Зрештою, Кучма колись казав: ще будете згадувати про мене непогано. Так воно й сталося, бо щоразу до влади приходять ще гірші. У нас тепер так завжди, на всіх рівнях влади. Тому що потенціал кадрів вичерпується. Колись кадри готували, я сам пройшов цю школу. Тому хотів би порадити людям: думайте, за кого будете голосувати на наступних виборах. Чомусь голосуєте за мільярдерів та олігархів, яких немає тільки у списку КПУ. Багатий ніколи не поділиться з бідним. Запам’ятайте це.
— Чим нам може допомогти ліва ідея?
— Нині весь світ зрозумів, що ліва ідея незамінима. Наприклад, в Європі бізнесмени працюють за «Капіталом» Карла Маркса. Країни Латинської Америки поступово переходять на соціалістично-комуністичний лад. Бачимо, як прогресує комуністичний Китай. Лише в нас розвалили колгоспи і радгоспи. Можливо, їх треба було по‑іншому назвати, але зберегти. Бо сільське господарство — це не тільки харчі. Наприклад, одне робоче місце в сільському господарстві створює ще сім. А ми ледь не передовики з безробіття. Нас зараз на сім мільйонів менше, ніж було за радянських часів. А хто відповідатиме за цей геноцид? А що далі буде з Україною і її народом?
— Тож які зміни ви пропонуєте до Конституції?
— Ми говоримо про конкретні стосунки громадянина і суспільства, держави і посадовців, підсилення правових актів, пропонуємо зміни щодо права власності, жорстко ставимо питання щодо того, аби земля не була предметом купівлі-продажу, тобто говоримо про відповідальність за порушення цієї норми. До речі, в чинній Конституції є норма про національність кожного громадянина України, а нас цього позбавили. Насправді Компартія пропонує дуже багато нових норм, тому, гадаю, ця тема має право на всенародне обговорення, висновки експертів і спеціалістів та прийняття її у Верховній Раді України.
Comments are closed.