Не встигли обнадійливі написи «Без ГМО» з’явитись на рулонах з туалетним папером, як проблема генетично модифікованих продуктів перетворилась на жарт у порівнянні із новою напастю. Крейг Вентер, керівник інституту JCVI влаштував презентацію першої в історії штучної клітини на ім’я «Синтія», керованої повністю синтезованим геномом. Людською мовою це означає, що мрії фантастів почали збуватися. Людина нарешті навчилась виробляти нові форми життя. І це вам вже не якесь там ГМО. Це справжня революція в технологіях. Овечка Доллі відпочиває і тихо каже «бе-е-е». Людство з піонерсько-атеістичною впевненістю приступає до створення того, чого ніколи не існувало. Бактерій з програмованими якостями. Синтетичної їжі. Штучних організмів.
Виглядає, що за кілька десятиліть біотехнології докорінно змінять світ. У першу чергу змінять пріоритети і цінності світових ринків. Біореволюція, як пророкують, наприклад, аналітики із «Глобал ейн», матиме наслідки серйозніші за наслідки інформаційної революції. Щойно програми-модифікатори носіїв спадковості потраплять на ринок, майстрування життя стане можливим навіть для власника недорогої лабораторії. Якщо нині доморощені хакери загрожують Інтернету, то завтра юні біотехнологи змагатимуться між собою – мовляв, хто із пацанів до початку навчального року створить смер-тельнішу бактерію, той і виграв ящик пива.
Доросліші майстри вирощуватимуть делікатеси просто у пробірках. Адже м’ясо може виростати не лише на корові чи на кальмарі. Воно з не меншим успіхом почне рости у харчових синтезаторах. А коли м’ясо остогидне споживачеві, синтезатор вироблятиме тісто, банани або авокадо. Сільське господарство зазнає корінних змін. І тоді, нарешті, збудуться мрії екологів та інших «зелених»: на місці теперішньої ріллі виростуть ліси і степові трави. І лише на елітних роботизованих фермах ростимуть майже натуральні (з ГМО) харчі для окремих мільйонерів. І сумні корови із тих ферм заздрісно дивитимуться через паркан на своїх здичавілих родичок, які гасатимуть безкрайніми степами майбутнього.
Перспективні проекти синтетичної живої плоті перекреслюють прогнози про майбутню глобальну харчову кризу. А разом із цим і перспективи тих оптимістичних суспільств, які планували зберігати свою аграрну спеціалізацію у найближчі століття. Майбутнє буде зовсім не таким голодним, як дехто думав. Мегаполіси проживуть значно довше, ніж передбачали футурологи. І життя в них буде веселим, якщо не безтурботним. Роботи не встигнуть стати розумнішими за своїх творців, в них не буде потреби. Механізми на біологічній основі вже тепер виглядають дешевшими та ефективнішими за високоорганізовану механіку-електроніку. Кажуть, що десь уже працює процесор, побудований на нейронах жаби. А що буде далі, коли колеги Крейга Вентера почнуть виробляти штучну нервову тканину, спеціально «заточену» для використання у мікрочіпах? Можна уявити напис на дисплеї майбут-нього комп’ютера: «Шановний користувач! Чіп вашого пристрою зголоднів! Не забудьте ввести до годувального модуля процесора харчовий розчин!».
А ще технології дозволять людині жити років 150, адже штуч-ні органи будуть дешевшими за донорські. Можна буде шість‑сім разів міняти серце, нирки, судини. Відповідно, світом правитимуть стотридцятирічні старці з молодими органами. Кількість землян зростатиме, смертність не зможе компенсувати народжуваність. Світ стане тісним. Може тому на планеті, де вже 65 років не було великої війни, продовжується шалена гонка озброєнь. Тісний світ треба буде проріджувати мегатонними рискалями?
Все це треба враховувати вже тепер. Тому що відомо: майбутнє приходить без попередження і з великою дубиною.
