Погляд

Кримська карта

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Андрій Микитин В Івано-Франківську турбуються статусом Криму. Обласна організація «Свобода» зібрала у великому залі Народного Дому «Просвіта» більше ніж 350 осіб, це притому, що зал розрахований на 200.Галичани проявили незвичайну активність до стутусу АР Криму і відразу ж створили ініціативну групу з питань підготовки та проведення Всеукраїнського референдуму щодо зміни автономного статусу республіки.

Аргументи прості: Закон «Про відновлення Кримської Автономної Республіки» був прийнятий 12 лютого 1991 року, тобто до проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р. Тому Кримської автономії бути не може. Крапка. Україна є «унітарною державою».

Соборною. «Від Сяну й до Дону». Ще одна крапка. Все просто й зрозуміло… для галичанина.

Тільки от думкою галичан в Криму не особливо переймаються. Та й самі галичани здебільшого в своїй переважній більшості відвідати Крим з огляду на фінансові спроможності не можуть.

Тому знайомляться з проблемами Криму в приміщеннях місцевої «Просвіти», котра в перервах між продажем трусів та шкарпеток (тут влаштовуються постійні «ярмарки» з продажу всілякого дріб’язку) запрошує стурбованих галичан на вирішення глобальних політичних проблем. Така вже у нас ментальність. А шкода.

На 18?му році незалежності України галичани не змінюються: все вирішують шляхом простого голосування руками та одноголосного прийняття резолюцій. «Відмінити російську мову на Східній Україні»: всі — «за»; «вивести російський флот з Севастополя»: всі — «за»; «приєнати до України Кубань та Надсяння» (щоб гімн відповідав дійсності): всі теж «за».

От тільки хто це все галицьке «за» буде виконувати?

Це вже галичан мало турбує: Президент, Уряд, Верховна Рада, брати?східняки тощо. Головне, що галичани так вирішили і «крапка». Галичани думають виключно «крапками». А з протилежного боку України інші «крапки»: там такі ж мудрагелі засідають і «на общедоступном языке» забороняють та відміняють все українське. Так потроху (з ініціативи галичан) підходимо до двопартійної системи: одна партія з тих, хто говорить по?українськи, друга — ті, що по?російськи.

Така вже у нас — «соборність». А шкода.

Кожен западенець готовий щомиті голосно кричати «ганьба» і «зрада» кожному, хто засумнівається в його «рішеннях». Кожен східняк оголошує западенців фашистами та гітлерівцями і кричить на всю «ивановскую» про загрозу імперіалізму.

При цьому ніхто нічого не робить: східняки боряться зі світовим глобалізмом за допомогою перестарілих бабусь у куфайках та валянках, а галичани використовують всі свої кошти або на меморіали (навіки померлим), або… на забави з нагоди і без.

А могли б взяти приклад з відомої американської урядової організації «Корпус Миру». Ця структура щорічно направляє тисячі американських волонтерів у всі країни світу (і звісно до нас) з метою навчання англійської мови та популяризації американської культури.

Наші галичани, що потрапили в уряд, Верховну Раду, Секретаріат Президента мали б подумати про подібну програму в рамках української культури і направляти галицьких волонтерів на південь та схід України. От тоді б вони справді прислужилися державі.

Натомість маємо ситуацію, коли виразні націоналісти досягають високих посад і одразу починають заказувати собі на забаву (за народні гроші) снігоручок під «новий год». Таке у нас справжнє обличчя. А шкода.