Погляд

Кажани і капуста

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Володимир Єшкілєв Кажани дочекалися першими. Президент спрямував до Верховної Ради невідкладний та першочерговий законопроект на захист кажанів. Мудрість і далекоглядність Гаранта знов вразили усіх «маленьких українців», немов грім з ясного неба. Адже тільки така небуденна країна, де кажани надійно захищені нормативними актами державної ваги, може успішно долати кризу. В Еквадорі та Ісландії з цим протупили і ось вам тяжкі наслідки: дві країни у дефолті по самі кокарди. Плачуть в них там, ридма ридають і здають своє барахло під нагляд тих менед­жерів?інтернаціоналістів, які й продавали їм свою гівноколу за ціною вистояного коньяка.

За межами кажанячої проблематики успіхи у будуванні добробуту не такі переконливі. На питання про те, де і як саме було просрано золотовалютні резерви країни, ніхто чітко відповісти не може. Нацбанк замріяно мовчить, а вічний швейк фінансових війн пан Пі для спілкування з журналістами позичає в Сірка вже не очі, а отвір значно більшого діаметру. Шкода, що немає фоста, щоби той отвір час від часу затуляти.

Хоча з нашими журналістами можна й по?простому, без патріотично відстовбучених вух. Вони, себто журналісти, так налякані останніми звільненнями?скороченнями, що вже й не знають, бідоськи, за якою такою шоу?схемкою їм розірватися поміж красивими і розумними. Чи то віддати голову до чесних некрадучих лап, а грішне тіло лишити у теплих волохатих обіймах інвесторів, чи то вийняти зі своїх зболених грудей сердечко із червоною підсвіткою і посвітити ним до рури, рятуючи штани і підлогу від кризового змочення.

Найбільш досвідчені борзописці вдалися до відвертого хамства. Кримсько-кіївська інтернет-фурія Тетяна Коробова раптом згадала, що «Елтон Джон був не першим підарасом, якому вдалося зібрати на Майдані мільйон люду». Можна було б нагадати бабульці Тетяні, що на тому вуличному концерті сольні партії виконували не лише політики, здалеку схожі на чоловіків, але й, між іншими, деякі чисто фемінні любительки сріблястих шубасьок. Та й різноманітні фурії, добре не звільнивши шлунки від обколотих апельсинів (певно, побридилися біотуалетами), фанатіли тоді під сценою, набиваючи на долонях естрадно-революційні мозолі.

Але ж нащо нагадувати — заказуха, вона й в Африці заказуха. Усі золоті репутації в нашій країні давно протерлися на бліду мідь від постійного запихування до щілин банкоматів. Й хто тепер із малих, нічних та інфікованих «совістяток нації» має право кинути каменем у чергове короноване нещастя? Польові командири з обкаляного окопу ім. Загиблих Борців?з-кучмізмом? Шмаркаті неуки-інтелехтуали з прапорцями на брудних наплічниках? Сраколизи з інвалідної дільниці творчого цеху? Патентовані «укрнаціоналісти», які жебрають на свої сирітські біл-борди у жирних котів без племінних ознак?

Ось у телевізорі з’являється депутат Яворівський і каже про «сильну державу Україну, яка ледве стоїть на ногах». Чи то смішно йому від такого дешевого парадоксу, чи то він так багатіє думкою… Зрештою, неважливо, адже на дешевих парадоксах й побудовано отого глиняного колоса «бурячкової демократії» з обличчям і ланцюгом «засіяного» судді Зварича. Важливіше те, що вже ніхто не вірить ані у «кааліції», ані у «антикризові програми», написані паном Пі на унітазній дошці в офісі гамериканського банку. Ніхто не вірить в настання доби дешевої франклінівської капусти. Ніхто не чекає пророка і рятівника. І тільки загартований крижаними обливаннями Черновецький вірить в Господа Бога без вибачень перед атеїстичною частиною електорату. Вірить настільки публічно, що здається: ще мить і Вища Сила (добріша за євровуйка і самого Сороса) вийде з-за лаштунків бурячкової демократії і дасть залізного копняка усім персонажам п’єси про кажанів і капусту, інсценізовану бездарними режисерами у пострадянського дурдомі.

Але ні-ні, п’єса біжить-добігає собі до кінця чет­вертого акту. Нічим не спинити цієї п’єси. І, за технічним сценарієм, замість світлої Вищої Сили або доброго євровуйка, із бічної куліси от-от має вийти злозвіздючий Пісець і потужно перднути. Потім згасне електричне світло. Не від струсу повітря, а від того, що його відключать дурдому за несплату.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.