Останніми днями всі ЗМІ лякали світ технічним дефолтом США. Пророкували геть невтішні наслідки. І хоч зараз уже відомо, що «кінець світу відмінили», вважаємо, нашим читачам буде цікаво дізнатися: що ж воно насправді таке, і чому власне українці мають переживати за американські борги. «Репортеру» допоміг розібратись у цьому питанні відомий на Прикарпатті фінансист, банкір Андрій Стецевич.
 |
— Пане Андрію, світ уже може не боятись?
— Так, дефолту не буде. Сьогодні за це проголосували 269 конгресменів проти 161. Проголосували за те, аби збільшити границю внутрішнього та зовнішнього американського боргу. Тож наступні 2-2,5 роки у них ніби є запас. Навіть якщо Америка зовсім не погашатиме борги, то їм цієї «планки» вистачить.
— Що ховається під цим терміном – дефолт?
— Саме слово «дефолт» ще нічого поганого не означає. Наприклад, пересічні люди допускають його щодня. От ви не змогли вчасно заплатити за інтернет, кабельне телебачення чи комунальні послуги – це теж дефолт. У вас просто не вистачає на щось грошей – дефолт. Прийшли у магазин, набрали товару, а гаманець забули вдома – також дефолт. Але це технічний дефолт.
— Є якийсь інший? Який був в Америці?
— Гірше, коли є втрата платоспроможності, тоді – дефолт через банкрутство. Це коли грошей нема і не буде. А Америка аж ніяк не виглядає країною, яка не може обслуговувати свої борги. Вона це може, по одній простій причині – США імітує свої борги, їх приймають до оплати, і вона зараз може жити собі в борг.
Якщо перевести все на звичайну людську площину, то це означає, що в якийсь період часу ви перестали працювати та вирішили зробити відпустку, мандрівку по Європі. Уявіть, що в кожному ресторані, де ви їли, у вас приймали не гроші, а розписки про те, що погасите борг через три місяці, коли почнете працювати. Бо ваш авторитет говорить про те, що так і буде. Це саме зараз відбувається з Америкою.
А банкрутства не буде, бо тоді жодна інша країна не вціліє. Тому що в США – найбільший ринок, найбільша економіка, найбільші зовнішньоекономічні зв’язки з усім світом.
— США винні купу грошей Китаю. А з тим як?
— Можемо захоплюватись Китаєм, але я відношу себе до серйозних скептиків. Тому що зараз та країна нагадує мені СРСР кінця 1960-х років. Коли найбільше виплавляли сталі, виготовляли машини, відправляли у космос ракети… Повірте, це ще нічого не означає. От коли Китай сформує середній клас, коли рівень доходів на душу населення вийде хоч би на половину рівня Америки, тоді їх чекають великі потрясіння. І дай Бог, аби вони їх пережили не так, як СРСР. Бо тоді була неефективна економіка та неконкурентне середовище. Там, де немає політичної альтернативи, демократії, можливості вибору – економіка завжди буде неефективною. Саме ринкова економіка диктує правила гри.
— У США є все, що ви перерахували. То їм ніяка криза не загрожує?
— У США зараз найбільший ринок, найбільша економіка у світі. У найближчі 30-50 років так і буде. Інше питання, що американці навчилися паразитувати на всіх інших, отримувати більше, ніж виробляти, тобто вони живуть у борг. Утім, економіка США може похитнутися лише через великі потрясіння. Наприклад такі, як події 11 вересня 2001 року – одна миттєва, жорстка, жорстока подія. Тоді загинули тисячі високооплачуваних топ-менеджерів. Це був великий удар по економіці. Це може бути метеорит чи війна або ж навіть оця лінь, яка нині охопила Америку. Коли вони позичають більше, ніж виробляють.
Наприклад, ви взяли кредит у банку на десять тисяч, потім прийшли і взяли ще, бо кредитор бачить, що ви можете їх віддати. А ви відчули смак до життя в борг і позичаєте далі. А коли кредитор уже відмовляє, то ви можете його шантажувати, мовляв, взагалі не віддам. Тож кредитор змушений з вами домовлятись. Саме так зараз з Америкою намагається домовитися цілий світ.
— Як це чіпає Україну та українців?
— Тут уже ходять люди і питають, а що буде? Може перевести все у євро? Для тих, хто позичив гроші у банку, може такий дефолт і був би радісним, але я їх розчарую. Цього не станеться – це велика ілюзія.
Якщо впаде Америка, то про Україну не згадають взагалі. Порівнюючи наші економіки, ми, на жаль, ніхто. Ясно, що Америка трохи перегнула палицю. Може, вона захотіла побачити реакцію світу, може, їй набридло бути лідером… Але зараз вона тягне за собою весь світ.
— Зрештою, що порадите людям?
— Існує таке неписане правило вкладника: «Не складайте яйця до одного кошика». Інколи складається таке враження, що люди не помітили кризи 2008 року. Мудрі радять пам’ятати про кризу, бо вона починається в той момент, коли закінчилася попередня. Завжди треба бути напоготові. Друге – треба вміти розкладати свій вклад не лише по різних банках, але й у різних валютах. І третє – найважливіше – більшу суму треба тримати у тій валюті, в якій ви плануєте витрачати. Навчаєте дітей за кордоном – тримайте у євро. Якщо раптом знеціниться євро, то відповідно навчання стане дешевшим, і ви нічого не втратите. Плануєте купувати нерухомість на вторинному ринку – зберігайте в доларах. Якщо хочете заощадити та бути певними, що все в порядку, – є золоті вклади. Збираєтеся жити та витрачати в Україні – тоді гривня.
— Отже, Америка кризи не боїться, то все імітація. А коли почне підніматися Україна?
— Економіка стає ефективною лише тоді, коли кожен є на своєму місці. Навіть німці, з якими я працюю, кажуть, що ми дивна країна. Ми всі все знаємо, усе вміємо, але є найбіднішою нацією у Європі. Німці визнають, що знають менше, але вони просто добре роблять свою роботу. Одну. Яку вміють.
Є економічна активність чи падіння, хтось банкрутує, хтось виживає – це всесвітній економічний баланс. Виявляється, Аргентина на початку ХХ сторіччя колись входила у десятку найбагатших країн світу, Іспанія 300 років тому – теж. Зараз усе змінилось.
А ми… Тут ситуація така, що ми крутимося по колу. Підніміть теми, про які говорилось у 1990-х – те саме, що зараз. Все в нас є – вигідне географічне положення, природні ресурси – але ми нічого не використовуємо.
— Наостанок – що буде з доларом?
— Зміни відбудуться, але на рівні статистичної похибки. Ані по 4 грн., ані по 15 грн. долар, звісно, не буде.
Comments are closed.