Погляд

Цей свавільний Інтернет

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

І жити без нього важко, і з ним нелегко. Якщо пустити все на самотік — за пару років буде катастрофа. Або наводити там порядок, або здатися нафіг і чекати страшного фіналу. Легковажні батьки, підключаючись до Інтернету, рідко думають про наслідки. Дитина, граючись в онлайн-ігри, спокійно заходить на порносайти, якими кишить сітка, і бачить те, чого їй бачити не потрібно. Не кажучи про збоченські сторінки, або ще якусь гидоту. Треба бути обережним. От і все. А далі — насолоджуйтесь.
 

 

Наприклад, мій брат. Він — монстр. Інтернет у нього всюди — в телефоні, у прасці, в пилососі і, здається, в голові. Таке враження, що він підключений до нього по WI FI сам особисто.
Великий телевізор посеред кімнати. Більшу частину екрану займає емісія кінофільма, який йде з Інтернету. Серйозний юзер не дивиться, що йому пропонує телебачення, він обирає сам. У правому верхньому куточку камери з його офісу передають ситуацію з усіх робочих місць. Люди напружено творять новий продукт, а він їх контролює, не відриваючись від фільму. Він працює! Ще чотири чи п’ять міні-віконець забиті табличками з незрозумілим для простого смертного змістом. Це його профіль. Це його мова. Коли я прошу по телефону пояснити мені, як дати собі раду з підключенням чергової дрібнички, то у відповідь чую мову інопланетянина, з якої розбираю виключно займенники і прийменники. Пора випускати словники для простого люду, щоби полегшити комунікацію з представниками «вищої» раси. Вони винайшли нову мову і новий світ, який розростається величезними темпами, і скоро ми в ньому станемо меншинами.
Інтернет дуже демократизує суспільство. На його просторах ти можеш сказати все і всім. Майже безкарно. Біда в тому, що спілкування в порожнину — без погляду в очі — викликає бажання переступити межу вихованості. Люди, зловживаючи такою можливістю, перетворюються на «злі язики», які підсмерджують над всіма з будь-якого приводу.
Так про себе особисто я не раз читав в «ожвавлених» чатах по п’ять-шість відвідувачів, що я — «укурок», «недалекий і тупий». Розуміючи, що їх гризе, я не сильно надав цьому значення, але осад, звичайно, залишився.
З іншого боку, посередництвом Інтернету можна «розкрутити» продукт і стати мільйонером. Або вилетіти в трубу. З появою різноманіт­них музичних порталів невідомі виконавці, виставляючи там свої твори, стали продаватися на Заході, коли вдома про них ніхто не здогадується. Маленький хлопчик заробив на продажу поштівок, які сам виготовляв, півтора мільйона баксів.
Інтернет небезпечний своєю різнополюсністю думок. Відвідуючи різні інформаційні портали, ти отримуватимеш хаос, а читаючи один — не матимеш гарантії достовірності сказаного. Я обмежив своє користування Інтернетом до кількох пунктів:
1. Пошта;
2. Сайт групи і блог для спілкування;
3. Бронювання авіаквитків і готелів у світі;
4. Скачування фільмів і музики.
Все! Я не хочу стати маніяком, залежним від сітки. Нехай вона працює на мене. Я люблю шелест сторінок книжки, запах свіжої газети, походи по магазинах чи автобазарі. Цього не заміниш жодними кліками.