Далекий 1986-й. Союз, закриті кордони і т. д. Тоді бути членом збірної СРСР — це вже було щось, а якщо ти їхав презентувати державу далеко за кордон, то відчуття було таке, ніби ти космонавт. Серед юнаків змагань міжнародного рівня було не багато, а найзначніші — «Дружба». Їх проводили по черзі у різних країнах. У 1986 році вони відбувались у столиці Мексики — Мехіко.
Раніше Мексика асоціювалася в мене із сомбреро, бурріто, текілою й вуличними музикантами з гітарою. Виявилося, що вона значно цікавіша й різноманітніша. Оскільки змагання були юнацькими, то до програми входили ознайомчі тури по визначних місцях Мексики. В першу чергу — це піраміди, які зводили ще ацтеки, і старовинне місто Теотиуакан, яке археологи віднайшли поблизу Мехіко. Це давнє місто населяли пращури ацтеків — жорстокі воїни та вмілі майстри в роботі з дорогоцінними металами. Їхні вироби прикрашають найвідоміші музеї світу.
На жаль, не всі витвори дожили донині, адже, коли іспанці захопили Мексику, вони переплавили скульптури та прикраси на метал, з якого згодом чеканили золоті монети іспанської корони. На перший погляд — злочин перед людством, але самі ацтеки теж були не кращі. Жорстокі воїни, все життя проводили у війнах. Якщо їм щось подобалося у сусідів, вони забирали це силою, а мешканців, які чинили супротив, жорстоко вбивали — від малого до старого. Мало того, вірячи в те, що тоді боги попередять лиха й підвищать врожай, ацтеки приносили в жертву своїх людей, вважаючи, що людська кров — це їжа богів. Судячи з тих фактів і легенд, які дійшли до нас у малюнках, знаках на пірамідах і руїнах міст, то за рік ацтеки приносили в жертву до 20 тисяч людей…
Сучасна Мексика теж дивує, але позитивом. Атлетів провезли на потязі від міста Чихуахуа до Тихого океану, що подарувало незабутні емоції, бо протягом усього маршруту (655 км) поїзд перетнув 86 тунелів і 39 височенних мостів. Місто Чихуахуа є відомим не тільки завдяки однойменній породі песиків, але й тому, що там є шахта «Найка». У ній археологи знайшли найбільші у світі природні кристали. Деякі з них були з «Таврію», а деякі — як автобус «Богдан». Кристали продовгуватої форми там трапляються розміром із заводську трубу. Ростуть вони по-різному — згори вниз і навпаки, зліва направо і по діагоналі — у кожному з залів печери. Це варто побачити хоча б раз у житті. Шахта «Найка» є під захистом ЮНЕСКО.
І смачного в Мексиці достатньо: бурріто (лаваш із м’ясом курки, перцем, цибулею та гострим соусом), фахітас (м’ясо з овочами) і тако (кукурудзяні коржі з начинкою).
Але вам я дам рецепт хорошого настрою з гормонами щастя. Цей смаколик іспанською називають Chocolate Caliente — гарячий шоколад. Це не те, що готують у Європі чи в нас — з пакетиків какао-порошку. Це справжній мексиканський напій богів!
Отже, готуємо. Беремо стружку чорного шоколаду, кладемо у велике горня й на 2‑3 хвилини ставимо його у мікрохвильовку на слабкий режим. Підігріваємо в риночці молоко, трохи додаємо у розтоплений шоколад, перемішуємо. Суміш, яку ми отримали, повертаємо до молока у риночці. Додаємо до отриманої суміші трішки кориці, доводимо до кипіння. Знімаємо риночку з плити, колотимо міксером. Розливаємо у склянки, додавши цукор собі до смаку.
На чотири особи нам знадобиться:
стружка чорного шоколаду — 200 г,
молоко — 800 г,
кориця — ¼ чайної ложки;
цукор до смаку.
А якщо вам захочеться відчути себе справжнім воїном, то додайте гострого червоного перцю. Саме таким є класичний рецепт давніх ацтеків. Але для початку випробуйте це на собі, а не на гостях…
Смачного!
