Після того, як наприкінці квітня депутати облради так і не спромоглися прийняти звернення щодо неприпустимості продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії на території України, багатьох із них назвали зрадниками. Серед тих, хто не з’явився на сесію, було 26 бютівців, причому дев’ять, за словами голови обласної «Батьківщини» Дмитра Шлемка, були відсутніми без поважної причини. Один із них – депутат облради Богдан Яцук.
– Пане Богдане, ви вважаєте себе зрадником?
– У мене уся родина від діда-прадіда була за Україну, батьків висилали в Сибір (Хабаровський край), а я був заступником польового командира на Помаранчевій революції. Крім цього, я вважаю, що жоден із тих 26 депутатів, які не прийшли на це голосування, теж не є зрадниками. Бо кожен із них на своїх виборчих дільницях добився результату понад 90 % голосів за кандидата у президенти Юлію Тимошенко. Натомість, маємо політичну акцію проти нас за те, що не послухали. А причини в кожного різні: у когось поважні, у когось власна думка, яка не збігається з думкою партійних лідерів. Невже депутатам заборонено мати свою думку? Це ж абсурд і протизаконність. То судіть самі, чи можу я бути зрадником.
– Чому ви не з’явилися на це голосування?
– Депутати обласної ради в основному повинні займатися економічним розвитком регіону, перейматися громадою, станом доріг, допомогою медичним закладам, які, на жаль, знаходяться в жалюгідному стані, закладами освіти тощо. А з нас хочуть зробити «гарматне м’ясо» – тобто використовувати лише тоді, коли потрібні майдани. А після цього викидати. Я з таким принципом не згідний. Кожний депутат має право на власну думку щодо тих чи інших питань і він має відстоювати свою власну позицію. Як на мене, то моя присутність на цій сесії нічого б не змінила у питанні ратифікації угоди.
— І все ж таки, у вас є власна думка щодо флоту?
– Звісно, є. Гадаю, що це неправильне рішення, бо вже є угода до 2017 року. І всі з нею погоджувалися – як Тимошенко, так і Ющенко… Не секрет, що чергові вибори Президента відбудуться через п’ять років, тобто у 2015 році. Хтозна, можливо тоді Президент поставить питання про денонсацію цієї угоди.
– Нещодавно Тимошенко приїжджала, щоби розібратися з БЮТом. Розібралась?
– Не розібралася. Як на мене, вона повинна була вислухати, хоча б деяких депутатів обласної ради щодо їхньої власної позиції. А спілкування як такого не вийшло і все звелося до розмови про написання заяв та складання депутатських мандатів. А як тут бути з нашими зобов’язаннями перед виборцями області, перед якими, скоріше за все, ми в боргу?
– То вас виключають із партії чи ні?
– Свого часу я був членом Печерської районної організації ВО «Батьківщина» м. Києва. Зараз – член фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді. Наскільки мені відомо, мене вже викреслили усіх списків на наступні вибори, але я цим не переймаюся, бо люди, які працюють, потрібні завжди. Як воно буде – час покаже.
– Скільки депутатів зараз вважаються зрадниками – 26 чи 9?
– Я вважаю, що в БЮТі немає жодного. Є нормальні депутати, які плідно попрацювали на кандидата у президенти Юлію Тимошенко. За це вона разом із Дмитром Шлемком нам «щиро» подякувала. До речі, 90 % виборців нашої області проголосували за Тимошенко. І наша область зайняла у цьому одне з перших місць в Україні.
– Ви вмієте визнавати свої помилки?
– Так, бо ми, і я в тому числі, не завжди були праві. Було й таке, що неправильно голосували. Зараз мені прикро згадувати деякі факти, коли керівництво фракції казало: не голосувати – і ми це підтримували. Вони навіть причину цих рішень не пояснювали. А насправді не вони, а ми би мали вирішувати на фракції, голосувати чи ні. Натомість, вирішували інші люди, а нам лише вказували. Із громадою області зустрічаємося ми, а не вони. І нам доводиться відповідати за те, як голосували.
– То раніше ви з цим мирилися, а зараз не хочете?
– Спершу ми терпіли. А зараз побачили, що з кожним засіданням фракції нас все більше заганяють у глухий кут. Ми ж не діти з першого класу, яких завтра виведуть на майдани, щоб вони собі розбивали чоло. Я відбув усі майдани. І мені за це ніхто ніколи навіть «дякую» не сказав. Але справа не в цьому. Бо на фракції ніхто не слухає думку чи позицію депутата. Натомість нав’язується думка керівництва фракції та Дмитра Шлемка щодо того, як потрібно голосувати.
– То зараз треба боротися за Україну чи вже ні?
– Треба, але конструктивно. І спершу слід розділити питання на економічні та політичні. Мені прикро, що керівництво нашої фракції уже почало критикувати губернатора області Михайла Вишиванюка. Я вважаю, що людині потрібно дати можливість попрацювати, а вже потім критикувати. Ви ж пам’ятаєте, що ми всі голосували за питання, яке стосувалося Табачника. Найгірше те, що нами управляли в ручному, телефонному режимі. Навіть зустрітися не хотіли. На практиці, як відомо, є конструктивна опозиція, яка існує в багатьох європейських країнах. Вона ставить питання покращення матеріального стану громади та економічного розвитку країни. Ми би мали йти за таким самим принципом. Натомість, зараз опозиція йде за принципом: чим гірше громаді, тим краще нашим лідерам. Я думаю такий підхід не додасть політичних дивідендів опозиції.
– То коли став край вашому терпінню?
– У понеділок, після сесії. Адже нас назвали зрадниками, далі – про це написали газети. Більшість із моїх колег‑депутатів не є настільки радикальними, як я. Бо вони сидять тихо і роблять свою роботу. Але вони зі мною згідні. Тож, на тому, що сталося, БЮТ в області не виграє.
– Ви маєте стосунок до групи «Приват». Допомагаєте області чи ні?
– Так, маю, адже я працюю заступником начальника управління НГВУ «Долинанафтогаз». Я щиро вдячний керівництву ВАТ «Укрнафта» за те, що вони прийняли мене на роботу. На жаль, цього самого я не можу сказати на адресу керівників обласного БЮТу, які протягом чотирьох років нехтували моїми проханнями.
Хочу наголосити, що група «Приват», а саме ВАТ «Укрнафта», в 2009 році дала на соціально-економічний розвиток області 6,4 млн. грн. А крім цього, 2 млн. грн. – на благодійну допомогу різним організаціям і громадянам нафтопромислових районів. І ще 18 млн. грн. нафтопромислові комплекси платять за оренду землі. Останнє, як відомо, потрапляє у місцеві бюджети. Як на мене, все це разом є значною та суттєвою допомогою. Бо кожен із нас зобов’язаний дбати про свій народ, свій регіон, своє село, свою вулицю і свою сім’ю.
– То ви зараз із ким?
– В першу чергу я підтримую губернатора Михайла Вишиванюка. Я давно знаю його як людину, яка багато зробила і показала гідний приклад для області. Я вважаю, що сьогодні ми всі, незалежно від кольорів партій, повинні працювати на розвиток нашого прикарпатського краю.
