Час від часу Держпродспоживслужба публікує повідомлення про те, що в місцевих супермаркетах продають фрукти з токсичними пестицидами, овочі з нітратами, молочні продукти з рослинними жирами, солодощі з барвниками, а також чаї зі шкідливими ароматизаторами.
Насправді ці повідомлення бачать одиниці, а решта навіть не здогадується, що платить за отруту.
Про якість розкаже етикетка
4 лютого Президент України підписав закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Цей документ має захистити людей від неякісних товарів. Щоправда, в дію він вступить лише через півроку.
«Цей закон встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян та задоволення їх соціальних та економічних інтересів», – йдеться у пояснювальній записці, яка по суті нічого не пояснює.
Людською мовою це означає, що виробники харчів мусять надавати покупцям повну інформацію щодо товару. Тобто на етикетці мають бути вказані всі без винятку інгредієнти, термін придатності, країна та місце виготовлення товару, а ще спосіб виробництва.
Забороняється писати на етикетці, що товари мають лікувальні властивості. Виняток – мінеральні води та «продукти для спеціальних медичних цілей». Також заборонено прописувати інгредієнти, яких насправді у продукті нема.
Наприклад, часто на прилавках магазинів можна знайти чай, на якому написано: «для схуднення». Насправді ж це звичайнісінька засушена трава, яка допоможе схуднути, хіба якщо більше нічого не їсти. А на підробці червоної ікри люди наживають статки. Її можуть фарбувати або робити з водоростей. Звісно, відкривши баночку, ви зрозумієте, що це фальсифікат, але ж на упаковці пише: «ікра червона», а не «водорості фарбовані».
А те, що у «крабових паличках» немає крабів, і дурень, мабуть, зрозуміє. Крабові палички мають складатися з білого рибного фаршу – сурімі. Натомість туди домішують соєвий білок, крохмаль і щедро присмачують продукт підсилювачами смаку. Знову ж таки на упаковці цього нема.
Підробити копчену рибу теж не складно. Зазвичай застосовують спеціальну рідину – «рідкий дим», який по всьому світу визнаний найсильнішим канцерогеном. Відрізнити натуральне копчення легко – м’ясо повинне мати жовтуватий відтінок, а в районі шлунку збирається жир такого ж кольору.
Ну і всі, напевно, чули про сирний продукт замість сиру, сметанний соус замість сметани і навіть апельсиновий сік з ароматом апельсина.
До речі, інгредієнти, яких не містить продукт, заборонено використовувати і в рекламі. «Інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману споживача», – йдеться в документі.
Непрохані інспектори
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі від неякісних продуктів страждає близько 600 млн людей на рік. Із них майже 10 % – вмирають. У групі ризику традиційно – діти та люди літнього віку.
Завдяки змінам в українському законодавстві контроль виробників, постачальників та реалізаторів продуктів став жорсткішим. Їх більше не попереджують про планові перевірки. І якщо раніше підприємства харчової промисловості перевіряли один раз на два, три або п’ять років, в залежності від ступенів ризику, то зараз плановий контроль без попередження може проводитися раз на три місяці. Крім того, інспекція має право відбирати продукти на експертизу, аби перевірити, наскільки співпадає склад товару з написом на упаковці.
Відтак, за даними управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, торік перевірили 414 закладів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг і у 157 випадках (38 %) виявили різні порушення. На ринок Прикарпаття завдяки контролю служби не потрапило 24,6 тонн неякісної продукції.
Проте позапланових перевірок зміни не торкнулися. За скаргою споживача згоду на перевірку Держпродспоживслужбі має дати міністерство аграрної політики. А на це йде час. І тоді виробник неякісних продуктів встигає приховати недоліки.
Протягом 2018 року зі скаргами до управління звернулися 327 прикарпатців. Наразі розглянули 296 звернень. В результаті людям повернули 150 тис грн за неякісні товари та послуги. За заявами держінспектори провели 203 позапланові перевірки, 72 суб’єкти господарювання отримали приписи.
Як захиститися?
Отож, якщо ви придбали неякісний товар і маєте намір його повернути, спочатку потрібно переконатися, чи залишився чек. Якщо його нема, то щось доводити немає сенсу. Щоправда, наявність чека, виявляється, теж не завжди є гарантією відшкодування збитків. Винахідливі продавці заявляють, що покупець просто підмінив товар аналогічним з іншого магазину, але з минулим терміном придатності.
Якщо ваші вимоги про відшкодування грошей або про заміну неякісного товару не були почуті, треба шукати правди у вищих інстанціях. Суд – варіант перший, але не єдиний.
Зазвичай на вирішення проблеми через суд йде багато часу і грошей. Так, справа у суді може розглядатися роками, і це ще не означає, що споживач виграє. Окрім цього, потрібно розуміти, що доведеться звернутися до фахівця, а послуги юриста можуть обійтися щонайменше у 5-6 тис грн.
Існує й інший шлях, яким може піти обурений покупець – спробувати знайти правду в Держпродспоживслужбі. Там треба написати заяву (скаргу, звернення) щодо неякісних товарів, але зробити це потрібно правильно. Окрім усіх реквізитів, передбачених у законі «Про захист прав споживачів», також необхідно додати копію чеку. Якщо ж ви скаржитеся на товар, на який встановлений гарантійний термін, потрібно зробити копію технічного паспорта або іншого документа, який його замінює, з відміткою про дату продажу.
Аби були підстави на проведення перевірки, повинно також бути вказано місцезнаходження і назва суб’єкта господарювання. Досить часто споживачі у своїх скаргах забувають вказати адресу або вказують її неточно. Що ж стосується назви суб’єкта, то часто люди навіть не знають, з ким їм довелося мати справу. Хоча цей процес розгляду скарг також довгий, але у більшості випадків – дієвий.
Третій варіант – звернення зі скаргою до Спілки захисту прав споживачів. А Спілка може звернутися і в Держпродспоживслужбу, і в прокуратуру.
Але не поспішайте йти скаржитися у вищі інстанції. Якщо маєте чек, то в магазині теж можуть піти назустріч. Продавці далеко не завжди такі жахливі, як здається покупцям – і навпаки.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.