Як родина з Костянтинівки вивезла шістьох дітей, двох поні та кота

Шістьох дітей з інвалідністю, двох поні та кота вивезла з Костянтинівки, що на Донеччині, Ольга Мільченко разом з чоловіком. Там у них був будинок сімейного типу, в якому жили восьмеро прийомних дітей.

Одна дівчинка зараз перебуває в Чехії, а найстарший прийомний син воює в лавах ЗСУ. Про це Ольга Мільченко розповіла кореспондентці Суспільного, пише Репортер.

Страшно дуже. Щодня чекаємо на дзвінок або SMS від сина. Хлопець — молодий, йому немає ще 20 років. Він так вирішив. Ще за три місяці до повномасштабної війни син хотів піти та підписати контракт. А після 24 лютого він поставив нас перед фактом: “Я вдома сидіти не буду. Я піду воювати”, – розповідає Ольга Мільченко.

У квітні через обстріли родина покинула свою домівку та перебралася у село Залуква Галицької територіальної громади, де вже жила сім’я рідного сина Ольги Мільченко. Жінка пригадує, тривалий час сподівалася, що бойові дії припиняться швидко. Покинули домівку, коли вибухи були вже за 2-3 км від їхнього будинку, щоб не ризикувати життям дітей.

Ми вчасно виїхали звідти. На щастя, діти не бачили ніяких страхіть. Ми тільки чули далекі вибухи. Діти не отримали такої моральної, психологічної травми, – каже Ольга Мільченко.

Діти, розповідає жінка, нормально перенесли 1 200 км дороги.

Найважче було двом поні – Мишці та Міші, яких родина забрала із собою. Тварин перевозили у спеціально обладнаному причепі.

Найбільше хвилювань було через Мішу. В нього — хворі ноги. А це таке навантаження – стояти 13 годин. І ще стрес, шум автомобілів. Він не міг лягти, лише переминався з ноги на ногу. Це було для нього дуже важко. Але наш Міша героїчно все переніс, – говорить Ольга.

Мишку сім’ї довелося віддати іншій родині в Коломию, де були належні умови для її утримання. Мішу, каже Ольга, завжди триматимуть при собі.

Міша – незвичайний поні, розповідає жінка. У нього недорозвинуті задні гомілковостопні суглоби, а також — постійні проблеми з кишківником. Тварину двічі реанімували. Він потребує особливого догляду, однак Міша – улюбленець всієї родини.

Я планую так: щоб не трапилося, ми будемо голодні, але Мишка ми свого не кинемо. Тому що це – дитина, лише на чотирьох ногах, – каже Ольга Мільченко.

Зараз родина підшуковує собі нове житло та оформлює дітей до школи.