«Я завжди мріяв переїхати до Карпат», – розповідає Олександр Бурдуже, електромонтер контактної мережі КП «Електроавтотранс». У горах він ще так і не побував. Хоча живе в Івано-Франківську третій місяць.
21-річний Олександр приїхав з сім’єю з Маріуполя ще у квітні. Там працював у «Тролейбусно-трамвайному управлінні» електриком. Сім’я із шести осіб – тато, мама, Олександр, два молодші брати та бабуся. Історію маріупольця, що полюбив Франківськ розповіли у КП “Електроавтотранс”, пише Репортер.
Виїхали, як тільки з’явилася можливість. Ми переховувалися до того у підвалах, були розбиті вікна вдома. Коли ми виїхали, то в споруду вже влучило і не залишилося нічого. Наш будинок уже зруйнований, – розповідає хлопець.
В підвалі були з 5 березня. Виходили тільки, щоб варити їсти. Жили у приватному будинку. Коли зробили щось подібне на зелений коридор, то до них звернувся знайомий, який запропонував їм виїхати – у нього був відповідний транспорт. Погодилися. Спершу сім’я поїхала в Бердянськ. Потім – у Запоріжжя. А далі вже опинилися у Франківську.
Життя почало налагоджуватися. Першим знайшов роботу батько, він – чоботар. Свій бізнес йому залишив чоловік, який якраз виїжджав у ЄС. Наступним влаштувався Олександр – пішов працювати електромонтером. Живуть вони у знайомого на дачі в Лисці. Засадили город – картоплю, квасолю, огірки. Все б нічого, тільки на дачі нема опалення, тому є питання, як зимувати.
Читайте також:
Каже, найтяжче було з наративом Схід і Захід. Боявся, що східняків тут не люблять. Але приїхавши сюди, зрозумів що люди скрізь різні. І тут можна натрапити як на добрих та позитивних, так і на агресивних, як і на Сході. Сьогодні Олександр Бурдуже добре говорить українською, хоча раніше нею не спілкувався.
Я вчив українську в школі та коледжі, дивився українське телебачення, читав літературу, тому я знаю мову, – розповідає Олександр. – Проте ніколи нею не спілкувався. А тут ми перейшли, бо всі спілкуються українською. Трохи тяжко, бо доводиться в голові перекладати, але з часом буде легше.
В обов’язки електромонтера входить робити ревізії електромережі, а якщо є аварії, то швидко їх виявляти та усувати. Роботу хлопець любить, з колективом спільну мову знайшов. Навіть більше, каже, що люди тут добріші й м’якші.
Тут людяніше все, – ділиться Олександр. – Там я працював два роки й усі казали, що працюю мало і погано, а тут завжди розуміють і підказують.
Comments are closed.