Підполковник Збройних сил та співробітник Західного регіонального медіа-центру ЗСУ Тарас Грень розповів, як від нього втікали чотири призовники, коли той їхав до Івано-Франківська.
До теми. Той самий «каратель» з цукерками. Я завжди вожу з собою солодощі – для дітей, – Тарас Грень
Ну а от зараз зовсім не смішно. Сьогодні мав дорогу. Іду вдягнутий у військову форму. Зупиняють мене четверо молодиків цілком призовного віку. Просять підвезти до обласного центру. Беру. Та за хвилину мене вже просять провести до центра міста…
– Ну, – кажу. – я до військкомату. Якраз треба ще чотирьох призовників.
В машині хвилина мовчання…
– Мужик, ти чьо оце зара серьйозно…., – витиснув той, що сидів біля мене.
– Ага, – відповів я. – Що не бачиш форму?
Наступної миті я вже гальмував, бо ті, що сиділи на задньому сидінні на повному ходу почали відкривати дверцята…
Решту дороги я слухав істерію на “кшталт а хто буде моїх дітей – калік годувати, поки я війні буду…” Можна подумати, що окупаційна влада буде його дітей краще годувати…! Ну загалом доїжджаємо до міста і я кажу
– ну ладно з військкоматом вже пізно, бо мобілізація скінчилась… А от в прокуратуру вас відвезу… (Просто якраз їхав в прокуратуру, щоб вточнити інфу у військового прокурора.. Але ж горе попутники того не знали…)
Знову хвилина мовчання.
– Ну нє чувак, ну ти реально гониш…, – видушив таки один.
Але яким шоком було для них, коли ми дійсно в’їхали до подвір’я військової прокуратури. І як назло для цих “патріотів” вийшов один зі слідчих на перекур…
– Степанич, приймай, я тобі ухильників привіз! Самі зізнались, – сказав я, виходячи з машини.
Степанич, до речі прикол зрозумів…
– Оооо супер! Ще чотири провадження! Те, що треба!
– Мужики, а може тойво, домовимось…, – почулось блеяння з машини.
– Ну домовитись не вийде, бо ви влипли.. А от 15 хвилин фори я вам даю, потім по ваших слідах патруль з собакою пускаємо… Не втікли.. Я не винен.., – відповів Степанич.
Як же ж ми сміялись, коли четверо молодих здорових хлопів дерли штани, перелазячи через паркан і швидко тікаючи вуличками, пробували петляти….
Comments are closed.