«Гроші за пацієнтом», можливість обирати власного лікаря-педіатра, фокус на профілактику лікування, фінансова автономізація медичних закладів – це ще невичерпний перелік основних змін у системі охорони здоров’я, ухвалених урядом у 10 постановах в середу, 30 листопада.
Урядовці, працівники МОЗ та експерти вважають, що це перший крок до реформи системи охорони здоров’я, яка є однією з пріоритетних реформ Кабміну. Насамперед візьмуться за первинну ланку медицини, тобто сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів, тим самим змінюючи підхід до лікування – переорієнтація на превентивну медицину, каже виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Джерело: РадіоСвобода
Зараз держава обіцяє безкоштовне надання медичних послуг у державних та комунальних медичних закладах. Проте, фактично, цього не відбувається, але за новою концепцією змінюється сам підхід до фінансування, каже Олександр Ябчанка, менеджер групи з реформи системи охорони здоров’я «Реанімаційного пакету реформ».
«Згідно з новою концепцією фінансування, ми рухаємось у цивілізований бік, тоді коли держава чітко гарантує певний пакет медичних послуг, який забезпечить коштом державного бюджету.
Держава переходитиме від утримання мережі медичних закладів до закупівлі послуг у цієї мережі», – пояснює Ябчанка.
«Гроші за пацієнтом»
Нова концепція передбачає, що пацієнти самі обиратимуть собі лікаря незалежно від свого місця проживання, тобто скасовується географічна прив’язка. Окрім того, громадяни матимуть право, або укласти контракт із одним сімейним лікарем на обслуговування усіх членів родини, або окремо контрактувати терапевта для дорослих і педіатра для дітей, пацієнт укладатиме з ним договір строком на один рік.
«Де саме закуповувати медичні послуги – вирішує сам громадянин. Таким чином, бюджетні кошти «ходять за пацієнтом». Куди пацієнт звернувся, туди держава і дала бюджетні кошти, – каже Олександр Ябчанка. За кожною людиною буде встановлений унікальний номер у новоствореній системі, після чого за пацієнта держава заплатить певну суму коштів, яка за підрахунками МОЗ в середньому становитиме 210 гривень на рік на людину.
Тобто кошти будуть «ходити там», де будуть люди, каже Павло Ковтонюк, заступник виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я, і додає: «Вам не доведеться ходити з грішми до лікаря. Це є важливий принцип нашої реформи, кошти підуть з бюджету».
Конкуренція серед лікарів – гарантія якості медичних послуг
За кожного пацієнта медичним закладам та лікарям тепер потрібно буде «поборотись», адже держава надаватиме кошти тільки тим, до кого звертатимуться пацієнти і у кількості, залежній від кількості пацієнтів, каже Павло Ковтонюк, заступник керівника Міністерства охорони здоров’я.
«Нам тепер все одно, кому підпорядкований медичний заклад – чи він державний, чи він комунальний, чи приватний. Якщо його людина обирає зі своїм лікарем, якщо послуги там якісні, він отримає кошти. Нарешті кошти спрямують туди, де якість. Це і є європейські стандарти. Коли ми про них говоримо, ми уявляємо гарні лікарні, але гарні лікарні – це не причина, а наслідок. А причина – це те, що вони рахують кожну копійку. І тепер ми будемо так само це робити», – каже Ковтонюк.
Профілактика хвороби
Зараз 99% уваги і фінансування у системі охорони здоров’я зосереджено на лікування, замість профілактики, тому потрібно змінити світогляд лікарів, пацієнтів і держави сконцентрувавшись на запобіганню захворювань, а не лише на лікування, заявила Уляна Супрун. При цьому додала, що зменшення фінансування програм лікування не передбачається.
«Ми би хотіли, щоб наші громадяни були здоровими, щоб вони не мусили йти у лікарні лікуватись, щоб вони могли підтримувати своє здорове життя», – каже Уляна Супрун.
Запобігання хворобі є не тільки зручнішим для організму, але й дешевшим для держави, каже Олександр Ябчанка.
Звідки кошти?
Як пояснює експерт, передбачається, що з загальних податків буде сформовано страховий пул коштів, а вже з цього пулу кошти розподілятимуться новоствореним органом – Національною службою здоров’я.
Тобто громадянам не потрібно буде додатково щось доплачувати.
Втім, держава планує не тільки ефективніше використовувати кошти у медичній сфері, але й збільшує її фінансування, повідомив міністр фінансів України Олександр Данилюк.
«Зараз держава і так витрачає багато коштів на медицину, але питання в тому, що ці кошти неефективно використовуються. Ми вважаємо, що державні кошти будуть використовуватись ефективніше і люди отримають те, що хочуть отримати, а це якісний медичний захист. Це головне. Щоб не держава вирішувала, де пацієнт хоче лікуватись, а сама людина це робила»», – сказав Данилюк.
Автономізація розподілу бюджетних коштів
Досі, якщо, до прикладу, заклад охорони здоров’я зекономив кошти на опаленні, він не може використати ці кошти на закупівлю ліків, але відтепер перерозподіл коштів стане можливим, стверджує Олександр Ябчанка.
Відповідно до зміни до постанови №228 медичні заклади переходять на «глобальний бюджет» і матимуть лише два коди у кошторисі – поточні і капітальні видатки.
«В межах поточних видатків у закладів охорони здоров’я з’являється можливість для маневру. Заклад отримує можливість автономно розпоряджатись бюджетом. Це дещо розв’язує руки керівникам закладів охорони здоров’я щодо ефективного використання ресурсу», – каже Олександр Ябчанка.
Що далі?
Запровадження нових принципів фінансування планується на початок 2017 року, а поки МОЗ працюватиме на розробці плану і стратегії ухвалених Кабміном постанов.
Серед подальших кроків реформування – створення госпітальних округів для налагодження механізму співпраці між органами місцевої влади (районами, містами, ОТГ) з метою кращого управління медичною інфраструктурою. На державному рівні буде підтримуватись вакцинація та біологічна безпека відповідно до затвердженої концепції громадського здоров’я.
