Біль, який ніколи не стихне. 29 серпня вся Україна вшановує пам’ять захисників України.
Всіх тих, хто до останнього подиху боролися за себе, побратимів та дорогих серцю людей, які терпляче чекали їх вдома.
Ще на початку війни з Росією, гарячого літа 2014 року від ворожої кулі загинув начальник штабу, П’ятого батальйону територіальної оборони майор Юрій Баран. Ледь стримуючи сльози, його матір розповідає, про той трагічний день їхні позиції потрапили під сильний обстріл. І її син, кадровий офіцер, організовував евакуацію особового складу.
«Він організував всю техніку, машини, людей, боєприпаси, а сам в останню хвилину йшов, – розповідає Віра Баран. – Не дійшовши до автобуса два метри, снайпер його вбив, вистрілив прямо у сонну артерію. Він всіх 500 чоловік знав ім’я і прізвище. І тільки так їх називав, вони його поважали, любили».
У меморіальному сквері зібралися побратими, рідні та близькі загиблих воїнів. Біля стели з іменами полеглих бійців відправили панахиду, поклали квіти та запалили свічки.
Ветеран батальйону «Франківськ» Василь Перегінський каже, Україна за свою історію втратила чимало синів та дочок у боротьбі за волю. І про їхній подвиг ніколи не потрібно забувати. Рівнозначно, як і необхідно пам’ятати про їхніх рідних.
«Хотілося б сказати одне, що потрібно пам’ятати. І потрібно помагати матерям, які залишились без дітей, жінкам, які залишились без чоловіків, і дітям, які залишились без батьків», – говорить ветеран.
Цього року, 29 серпня, в Україні вперше відзначають День пам’яті загиблих захисників. Ця дата збігається з днем, коли українські воїни понесли найбільші втрати при виході з оточення під Іловайськом.
Сюжет каналу 402:
