Розвідника 17 батальйону Романа Ілитчука, родом з Франківщини, нині тримать у Бахмутському СІЗО. 25 квітня його несподівано ув’язнив Артемівський міськрайонний суд за поданням слідчого артемівської поліції Косаковського і погодженням прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил АТО Мозгового, повідомляє у мережі Facebook волонтер Ольга Решетилова.
19 травня в Артемівському міськрайонному суді розглядатимуть апеляцію на міру запобіжного заходу, обрану розвіднику 17 омпб Роману Ілитчуку. Йому інкримінують ч. 2 ст. 15, п. 7. ч. 2 ст. 115 ККУ. Ромі світить до 15 років ув’язнення за злочин, якого він не скоював і якого не було в принципі.
“Рома – скромний хлопець з карпатського села, один з нерозпіарених героїв цієї війни. Ті, кому доводилося працювати з Ромою, знають про його заслуги. Про походи впритул до Горлівки, про захід в Зайцево, про захоплений сєпарський секрет і багато іншого.Зараз Рома сидить в бахмутському СІЗО. 25 квітня його несподівано закрив Артемівський міськрайонний суд за поданням слідчого артемівської поліції Косаковського і погодженням прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил АТО Мозгового, – повідомляє Ольга Решетилова. – Справа в тому, що ще в ніч з 6 на 7 січня 2016 року Рома, патрулюючи Дзержинськ, мав нахабність заспокоювати бухих місцевих мєнтів.
Близько 3:30 7 січня патруль 17 бату, в якому знаходився Роман Ілитчук, під’їхав до відомої дзержинської богодєльні – нічного клубу “Бродвей“. На той момент там уже розгорався конфлікт. У клубі були двоє айдарівців – офіцер і солдат, які проводжали волонтерів і заїхали з ними випити кави перед дорогою. Медичне освідування показало, що айдарівці були абсолютно тверезими (це важлива деталь).
Отже, в клубі айдарівці побачили, як якесь мурло в цивільному б”є свою дівчину головою об стінку і не зважає на спроби інших відвідувачів його зупинити. Вони втрутилися в ситуацію, почався конфлікт між мурлом і айдарівцями, на допомогу мурлу підтяглося ще з десяток його знайомих, які почали відверто вбивати військових. Зі свідчень айдарівців та інших очевидців виходить, що їх били так, що вони періодично втрачали свідомість. Найбільш агерсивним серед нападників був такий собі Іван Ігнаткін.
Побачивши, що б’ють військовослужбовців, Рома спробував відтіснити натовп від них. Агресія частини явно бухого і неадекватного народу переключилася на Рому. Тоді Рома дістав пістолет і вистрілив вгору, на що ніхто не відреагував. З натовпу теж почулися постріли. Рома вистрілив ще двічі Ігнаткіну під ноги – це вже був самозахист. Після чого Ігнаткін і ще частина натовпу розбіглася в різні сторони.
Власне, на цьому конфлікт нібито було вичерпано. Потерпілі поїхали знімати побої, патруль поїхав далі патрулювати… А вже вдень 7 січня від слідчих Рома дізнався, що він нібито поранив Ігнаткіна у стегно, а Ігнаткін – співробітник дзержинської міліції. І вся та гоп-компанія, яка вбивала спочатку дівчину, а потім айдарівців – це місцеві мєнти (стан алкогольного сп”яніння у них на момент конфлікту був 0,8 проміле). У Роми вилучили пістолет і на нього завели кримінальну справу. Хоча Рома переконаний, що його кулі в Ігнаткіна влучити не могли.
Але основні чудеса зі справою розпочинаються потім. Чи не чудово, наприклад, що експерт, який проводив експертизу вилученої з тіла Ігнаткіна кулі, не може встановити, з якого пістолету вона була випущена? Або те, що на місці події зібрані 5 гільз від куль з маркуванням “LCW 12”, у Роми в магазині всі кулі були з маркуванням “27002” і “27003”, але експертиза все одно вважає, що кулі випущені саме з ПМу Ілитчука. Або те, що пакет для зберігання речових доказів, в якому знаходився магазин, був вскритий, і про це пише сам експерт.
Якісь свідчення зі справи вилучалися, якісь додавалися. Протягом усього досудового слідства, яке ще в принципі триває, слідчі з тепер уже бахмутської поліції і донецької військової прокуратури творили, що хотіли.
Але найчудесніше сталося, коли 25 квітня Рома приїхав в Бахмут за черговим викликом слідчих. Йому прямим текстом запропонували дати свідчення на комбата – і справа тут же буде закрита. Ну які свідчення? Які-небудь. Можна по контрабанді. Або по торгівлі зброєю. Або ще щось придумай.
Придумувати Рома відмовився. Його відразу повезли в гуманний Артемівський суд. А далі ви вже знаєте. Зараз карпатський хлопець Рома сидить в одному СІЗО з сєпарами, яких понад рік затримував на фронті.
І ще одна маленька деталь: папік 25-річного Ігнаткіна – теж дзержинський мєнт. Але з міліцейською (пардон, поліцейською) династією якось не склалося. 8 травня бухий Ігнаткін-молодший, будучи за кермом автомобіля, збив дівчину. І його нарешті звільнили. А Рома продовжує сидіти.
Ця справа стосується не тільки Роми і не тільки 17 бату. Це справа про ментівсько-прокуросько-суддівське свавілля, яке особливо відчувається там, на Сході, і під яке першими потрапляють якраз військовослужбовці. Свавілля, під прикриттям військової прокуратури і абсолютної байдужості Києва.
Я прошу вас про репост і увагу до цієї справи.
Бо хто-хто, а Рома на це заслуговує”
Comments are closed.