До експозиції увійшли твори майже 30-ти авторів різних поколінь: від Опанаса Заливахи та Миколи Павлюка до Synchrodogs та Євгена Самборського.
У п’ятницю, 4 листопада, в галереї “Маргінеси” на вулиці Пилипа Орлика, 4 відкрилася виставка “Ар(т)хеологія. Коротка історія станіславського сучасного мистецтва”.
[supsystic-slider id=208 position=”center”]
“Ар(т)хеологія” – кураторський проект Євгена Самборського та Анатолія Звіжинського. Таким чином вони роблять спробу дослідити мистецький процес в місті за останні 30 років та осмислити точку відліку майбутнього для сучасного мистецтва Франківська.
“Ми запланували цю виставку як ретроспективу. Потім вона стала по іншому звучати, і ретроспекція перетворилася в художній проект, – говорить Анатолій Звіжинський. – Що з цього вийшло, судити глядачам”.
“Мені цікаво було дослідити і змінити процес у візуальному мистецтві Івано-Франківська, – пояснює Євген Самборський. – Я спілкувався з художниками, заходив до них у майстерні і мені здалося, що мистецький процес у Франківську замало репрезентований і досліджений. Він є, але водночас нічого конкретного немає. Ми відібрали тих художників, які за останні 30 років спробували творити в полі візуального мистецтва. Екcпозиція розвивається не від старшого покоління до молодшого, а в певній парадигмі, яку я помітив в творчих практиках місцевих художників – все зводиться до банального декоративно-ужиткового мистецтва”.
[supsystic-slider id=209 position=”center”]
Виставка побудована в три етапи, каже Самборський, тому розділена на три простори. Перший простір – про людину і буденність художників і жителів Франківська. Серед інших тут представлені роботи Володимира Луканя, Романа Шаблєвського, Опанаса Заливахи і самого Євгена Самборського.
Другий простір як “confused” – з англ. збентежений. Тут куратори говорять про той стан, коли все знаєш, розумієш, але не може висловити. А третій простір – етап, коли художники виходять далі за звиклі мистецькі практики, а вдаються в дослідження мистецтва.
“Так робить Мирослав Яремак, який постійно записує інтерв’ю з різними людьми про мистецький процес, чи як Ростислав Котерлін, який видає журнали “Кінець кінцем”, в яких досліджує мистецтво”, – пояснює Самборський.
[supsystic-slider id=210 position=”center”]
“На лекціях ви зможете дізнатися про розвиток у Франківську відеоарту, запланована зустріч художників мого покоління і художників покоління Самборського,” – додав Звіжинський.Виставку супроводжуватимуть лекціями. Інформація про них з’являтиметься в соцмережах. Звіжинський запевняє, що таке дослідження – не останнє і не остаточне. До аналізу, обговорення і дискусії запрошують усі мистецькі інституції.
На відкритті виставки Мирослав Яремак влаштував рімейк перформенсу “Літачки”, який вперше представив у Франківську 25 років тому. Цей рімейк автор назвав “Літачки 1991-2016. Історичні артефакти”.
“Тоді у Франківську вперше з’явилося сучасне мистецтво трансформоване молодими авторами. Тепер ви переживаєте той самий момент з тими ж артефактами і тим самим автором, який постарів на 25 років”.
