В Івано-Франківську презентували нову книжку серії «Моє місто» — «Історію моди Івано-Франківська» авторки Олени Бучик.
Про це пише «Галка» з презентації.
Видання вийшло у видавництві «Лілея-НВ» та охоплює історію міської моди від заснування Станиславова до 1990-х років.
Книжка розповідає, як змінювався одяг мешканців міста в різні історичні періоди та як на моду впливали суспільні, політичні й культурні зміни. Для дослідження авторка опрацювала праці з історії моди, тогочасні газети й журнали та інші джерела.
Я помітила, що в Івано-Франківському краєзнавстві досить мало статей на тему моди. І мені захотілося заповнити цю прогалину. Наше місто жило в різні історичні епохи, і кожна епоха мала свою моду, яка великою мірою відображала спосіб життя тодішніх мешканців. Мода — це дзеркало свого часу, — розповіла Олена Бучик.
За її словами, робота над книгою тривала роками. Спочатку авторка планувала охопити й 2000-ні роки, однак вирішила зупинитися на 1990-х.
Під час роботи над книгою авторка знайшла чимало фактів, які стали для неї відкриттям. Зокрема, до Першої світової війни в Станиславові чоловіки носили взуття зі шпорами, а у 1925 році в місті відбувся великий показ мод.
Окремий розділ присвячений дитячому одягу. Бучик розповіла, що до приблизно трьох-п’ятирічного віку хлопчики й дівчатка часто носили сукенки, тому за старими фотографіями іноді складно визначити стать дитини.
Цікавими були й тогочасні уявлення про кольори дитячого одягу. До Першої світової війни хлопчиків традиційно могли вдягати в червоне, яке асоціювалося з кров’ю Христа, а дівчаток — у блакитне або синє, пов’язане з образом Діви Марії. Згодом ця традиція змінилася.
Історик Іван Монолатій, який написав передмову до видання, назвав книгу “небуденною” та відзначив, що вона показує історію міста з незвичного боку.
Такої історії міста ми не мали. Жодне місто не має такої історії моди, наскільки я розумію — ні Львів, ні Київ. Ми тут, в принципі, маємо такі першості, — зазначив історик.
За його словами, мода в багатонаціональному та багатоконфесійному Станиславові була не лише питанням стилю. Одяг міг свідчити про приналежність людини до певної національної чи соціальної спільноти.
Зеновій Жеребецький, франківський колекціонер і краєзнавець, працював над добором ілюстрацій до видання. За його словами, автори та упорядники принципово використовували лише ті зображення, походження яких можна підтвердити.
Ми не використовуємо ілюстрації без підтвердження. Це можуть бути з приватної колекції, з музею, з архівів, але обов’язково повинно бути посилання, — пояснив Жеребецький.
