5 березня представники Генерального консульства Республіки Польща у Львові показали іванофранківцям виставку «Єжи Гедройць і його справа Доробок бібліотеки «Культури».
За словами Генерального консула Республіки Польща у Львові Ярослава Дрозда Єжи Гедройць був відомим польським публіцистом, який заклав фундамент сучасних польсько-українських, а також польсько-білоруських та польсько-литовських відносин.
«Він був переконаний в тому, що не буде вільної України, якщо не буде вільної Польщі та вільної Білорусії, – зазначив консул. – Він був переконаний в тому, що те, що він робить було справді потрібне. Єжи Гедройць також доклав зусиль до створення літературного осередку, який пізніше склав основу літературної еміграції».
Ректор ПНУ ім. В.Стефаника, професор Ігор Цепенда розповів, що Єжи Гедройца мало знають в Україні. Натомість, це особистість, яка зробила багато для того щоб Україна була незалежною.
«Мало того, що він великий інтелектуал, це дуже відважна людина. Те, що він зробив для формування польської політичної еліти, має бути зразком і для українських політиків», – резюмував ректор.
Для довідки.
Є́жи Ґе́дройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж).
Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій.
З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці «Культури» з’явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років «Розстріляне відродження», що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. «Розстріляне відродження» як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґедройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc.“ Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
Після виходу книжки Єжи Ґедройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу «за залізну завісу».
Термін Ґедройця «розстріляне відродження» набув значного поширення в українському публічному вживанні. Сама антологія справила суттєвий вплив на формування українського шістдесятництва.
У 1969 році у Бібліотеці «Культури» з’явилася друга українська антологія — «дисидентська» — яку на замовлення Ґедройця впорядкував Іван Кошелівець: «Україна 1956–1968».
