Медики ЦМКЛ врятували життя та успішно пролікували пацієнта Юрія Цимбалюка. Лікарі кажуть, що у цього чоловіка могутній ангел-охоронець, адже від самого початку усі обставини складались на його користь, хоча ситуація була критична.
У неділю, 11 серпня, Юрій Цимбалюк разом із дружиною прогулювались у Міському парку ім. Тараса Шевченка. Посеред вулиці чоловік відчув погіршення самопочуття. За кермо власного автомобіля уже не сідав, а тому викликали таксі, щоб направитись за медичною допомогою до ЦМКЛ. На повороті до лікарні він втратив свідомість, повідомляють у лікарні.
Медики відділення невідкладної екстреної медичної допомоги ЦМКЛ, які були в той час на чергуванні розповідають, що тоді все було блискавично швидко. Пригадують і переляканого водія таксі, а також, що в той день в ЦМКЛ не було ургенції.
А тому, зізнаються, що не очікували на пацієнтів у критичних станах і з гумором жартують, що те чергування запам’ятається їм надовго: «У нас не було часу на роздуми, у пана Юрія зафіксували фібриляцію шлуночків , яка перейшла в асистолію (зупинка серцевої діяльності ). Кожна хвилина і навіть секунда були важливі. Тому ми негайно розпочали реанімаційні заходи. І аж на 17 хвилині серце вдалось завести».
Завідувачка відділення Іванна Дидик відзначає, що серцево-легенева реанімація триває за стандартом 30 хв.
Наші лікарі діяли настільки командно, швидко і ефективно, що маємо врятоване життя пана Юрія і зараз він вже повернувся до нормального життя, – говорить Іванна Дидик.
Після реанімаційних заходів хворого негайно перевели у палату інтенсивної терапії, де він знаходився на апараті ШВЛ без свідомості 1 добу.
На мій подив (а ми в роботі дуже часто маємо справу з постреанімаційними ускладненнями), наступного дня в пацієнта почали зʼявлятися елементи свідомості та ознаки самостійного дихання. Потім намагання виконувати прості інструкції. Дуже обережно і натхненно ми з командою спостерігали за динамікою. Зрештою успішно пацієнта екстубували, тобто апарат ШВЛ йому вже був непотрібний, – пригадує Іванна Дідик.
Далі пацієнта відправили у відділення інтервенційної кардіології, радіології та кардіохірургії, де йому встановили діагноз – інфаркт міокарда. Тут йому провели коронографію (дослідження судин серця за допомогою рентгену і спеціальної контрастної речовини), а опісля стентування коронарних артерій. Це малоінвазивне хірургічне втручання дозволяє розширити просвіт артерій, які забезпечують життєдіяльність серця.
Надалі пацієнта перевели у кардіологічне відділення ЦМКЛ.
У нас він проходив реабілітацію, також йому виконувались ЕКГ із фізичним навантаженням, УЗД серця та постійний контроль аналізів, підбір ліків, – говорить лікуючий лікар-кардіолог Юлія Садівська.
За 11 днів пацієнта Юрія Цимбалюка вдалось ефективно пролікувати в ЦМКЛ і виписати з медзакладу у задовільному стані.
Чоловік зізнається, що до того не мав якихось серйозних проблем з серцем, міг тільки інколи мати підвищений артеріальний тиск. Сьогодні він приходить навідати своїх медиків і подякувати їм за те, що врятували.
Мабуть, я ще не все встиг, якщо лікарям вдалось мені зберегти життя і вищі небесні сили так усім покерували, – говорить Юрій Цимбалюк.
Пацієнт каже, що зараз добре себе почуває, навіть розпитує у лікарів, коли йому вже можна буде грати волейбол, адже поки фізичні навантаження у нього є обмежені.
Я нічого не пам’ятаю, що відбувалось тут в лікарні. Після пережиття клінічної смерті став погано пам’ятати декілька днів перед нею. Знаю, що ми були на дачі в суботу, але немає чіткості спогадів, ніби спостереження збоку, або як сон і деколи все як у мультфільмі. Не можу пригадати як зранку в неділю снідав, але всі інші події свого життя я добре пам’ятаю, – говорить Юрій Цимбалюк.
Лікарі кажуть, що певні порушення пам’яті є можливі, більше того випадок цього пацієнта є унікальним і певною мірою навіть дивовижним.
Пану Юрію пощастило навіть те, що він прогулювався в парку поруч з лікарнею, що викликали тоді швиденько таксі, бо тут дуже важливим був час. Певним чудом є також те, що пацієнт зараз повністю стабільний. Бо коли 17 хвилин порушене кровопостачання, то людина рідко після цього може повернутись до повноцінного життя, – говорить Іванна Дидик.
Comments are closed.