Микола Петрович і Лариса Олександрівна Бондаренки — тричі переселенці. Чоловік працював у Київському політехнічному інституті. Він — кандидат фізико-математичних наук й астрофізик.
1986 року, коли горів реактор на Чорнобильській АЕС, сім’я жила у Бучі. А 1990 року Бондаренки переїхали на Полтавщину, розповіла журналістка газети “Гуцульський край” Аліса Мудрицька, пише Репортер.
2006 року повернулися на Київщину, цього разу — у Боярку. Після лютневого наступу росії війна наблизилася впритул, снаряди вибухали за 100 метрів від їхньої хати. Подружжя втретє покинуло обжите господарство. Приїхали на Косівщину. Цікаво, що косів’ян, у помешканні яких зараз живуть переселенці, прийняла у своїй столичній орендованій квартирі донька Бондаренків. Це було на рубежі 2013-2014 років — разом брали участь у подіях на Майдані під час Революції Гідності.
Микола Петрович, хоч і пенсіонер, але має юну душу — часто усміхається, жартує. Сидіти без діла не може. Тому відразу ж пішов до Косівської міської ради, а відтак — у редакцію місцевого видання. Пропонує жителям Косівщини та Прикарпаття будувати аркові теплиці зі гнутого дерева. Цю унікальну технологію він придумав сам, планує її запатентувати. Привіз із собою креслення, хоче поділитися 17-річним досвідом будівництва цих конструкцій і вирощування у них овочів, розсади, лікарських рослин. На Полтавщині Микола Бондаренко створив та 17 років очолював мале аграрне підприємство.
Читайте: Папуги кричать «Слава Україні!». Як луганчанин Михайло Штанько двічі втікав від війни з пернатою родиною (ФОТО)
Фермер-архітектор переконує, що дерев’яні аркові теплиці набагато ліпші (плівка на них не горить) та у десять разів дешевші за металеві. Вартість одного квадратного метра такої теплиці становить 10-15 доларів, витрати окупляться за один-два місяці — від продажу розсади чи, наприклад, редиски, — обіцяє Микола Бондаренко. Малоземельна і заліснена Косівщина ніби створена для таких теплиць.
Це може зацікавити не тільки любителів і фахівців городництва, а й власників пилорам, — каже Микола Петрович. — Деревину гнуть сирою, її не треба сушити. Розсаду та овочі найкраще вирощувати на високих грядках. Для цього потрібно лише 20 сантиметрів ґрунту, решта – гілля, голки ялини чи сосни, кора. Теплицю ліпше ставити на цоколь, а на нього піде горбиль. Усе це у вас є. Звичайно, тепличне господарство – затратна робота. Але дуже вигідна. Кошти, які аграрій заробляє на одному гектарі землі за допомогою дорогого трактора і великої кількості солярки, можна отримати з однієї теплиці. І вся сім’я буде при ділі.
Переселенець береться самостійно виготовити станок для вигинання дерева і аркову теплицю, якщо на Косівщині знайдуться зацікавлені та профінансують матеріальні витрати.
Comments are closed.