Коломиянин Тарас Кавацюк потрапив у кінологічну службу з патрульної поліції. Нині має дві розшукові собаки та п’ять років стажу.
Цьогоріч лейтенант поліції зі своєю вівчаркою Альмою переміг на всеукраїнському чемпіонаті з багатоборства зі службовими собаками. «Репортер» вирішив познайомитися ближче.
З собаками легше
У кінологічному центрі на Польовій, 18а у Франківську собаки зустрічають голосним гавкотом. Як потім пояснить Кавацюк, тут у вольєрах живуть 24 службові пси.
Тарас Кавацюк родом із Коломиї. Розповідає, що після армії вирішив спробувати себе у патрульній поліції. Але за два роки зрозумів, що така робота не для нього.
«Шукав себе, але так і не знайшов, – жартує Тарас. – Зрозумів, що це не моє. Робота з людьми складна. Треба мати специфічний характер. З собаками легше».
Коли йшов писати заяву на звільнення, начальник відділу кадрів запропонував спробувати роботу в кінологічній службі. Вже тоді у Кавацюка був восьмимісячний вівчур Амур. Каже, завів кобеля для себе. Вісім місяців жив з псом на квартирі. Потім забрав на службу. Оскільки до того працював у поліції, то міг перевестися з собакою і пройти курси на роботі. Півроку на роботі і жив, бо з псом треба було займатися вранці, в обід та ввечері – додому в Коломию не було коли їхати.
До теми У Франківську створять комунальний притулок для собак
«Попробував. Колектив хороший, маленький. Мені сподобалось. В 6:00 вже був у полі з собакою на слідах. І потрохи наздоганяв своє, – розповідає Кавацюк. – На перші виїзди страшно було їхати. Є лише я і собака, ніхто нічого не підкаже. Але дивишся, довіряєш собаці, пишеш, куди вона йде. Наприклад, пишу, що пес почав свою роботу від вікна, де стався злочин, звідти вийшов на центральну дорогу, повернув туди і біля такого-то будинку втратив слід і чому – через погодні умови чи давність сліду».
Каже, Амур добре ходить по сліду, розкривав різні злочини, зокрема й важкі. Але отримав злобу і став небезпечним для роботи в місті.
«У нас зараз більше викликів по місту, і я не беру його на люди – може кинутися. Амур гостро реагує на ривки і на крик. Беру його на резонанси на села. Він навчений на «злобій» – коли находить, то кусає – речі чи злочинців, – говорить кінолог. – Цього року його двічі брали на затримання. Але собаку не пускали, люди самі здавалися після переговорів. Собаку беруть, аби уникнути важких травм – вкусить за ногу чи за руку, це ж не стріляти в людину! Коли треба наздогнати, простіше це робити з собакою. Вона може зупинити людину на велосипеді чи мопеді. І навіть водія в автівці, що рушає, якщо заскочить у вікно».
Як робота з німими
На змагання Тарас їхав не з Амуром, а з іншою собакою – Альмою. Її мама Райда теж колись брала участь в одних із перших всеукраїнських змагань – мала третє місце. Цуценя Кавацюку подарував колега -кінолог. І спершу він планував навчити її на вибухівку. Але в Амура почали відмовляти задні лапи через травму хребта, тож довелося переставити її на розшук.
Каже, цього разу вже мав більше досвіду – зміг врегулювати злобу і поставити Альму в рамки. Пояснює, що у кобеля сильніший характер – час від часу він перевіряє, хто господар. А з Альмою легше.
«Одразу визначити, чим зможе займатися собака, складно – одних вчать на розшук, інших – на вибухівку. Наприклад, береш на вибухівку, а вона холерик і шукає неакуратно – енергійно обгавкує і обцарапує. Ну, то вона не підійде, бо може нанести шкоду собі, оточуючим і кінологу, – розповідає Кавацюк. – Завжди треба бути спокійним при дресурі, аби не зламати її – це як робота з німими. Може вона тебе і розуміє, але ж нічого не скаже. Ми всі не залізні, але якщо на собаку зірватися, то вона буде боятися, що таке може повторитися і не зможе спокійно шукати».
Разом з Альмою дебютували на міжнародних змаганнях у Закарпатті минулого року. Тоді каже, зайняли 11 місце, бо серйозно не готувалися.
Читайте Дім Сірка шукає повара для собак – пропонують 4 тис грн зарплати
«Те, що я її вчив, вона зробила. Не змогла зробити вибірку людей в наморднику і смугу погано пробігли, бо набрала вагу. З нас зняли 50 балів, а так ми могли бути третіми, – каже кінолог. – На роботі займаюся слідовою справою. Вибірка людини, речей, пошук гільз трапляється рідко, хоч ми ці навики теж підтреновуємо. Цього року серйозніше поставився і навчив її працювати у наморднику. Але ми не йшли на перше місце. Думали хоч в десятку потрапити».
Розповідає, що як би не тренувався, передбачити, як поведеться собака, складно. Альма на незнайомому місці слухає лише його і не відволікається. А є собаки, які навпаки – роззираються і не можуть зосередитись. Перед змаганнями доводилося жити у кінологічному центрі і займатися із собакою між чергуваннями.
«Кінологів в Одесі чи Харкові по 60-80 чоловік. Вони можуть зняти людину зі зміни, щоб за місяць-два підготувати до змагань. А нас тут мало. То я місяць до змагань жив у центрі. Зі зміни йшов займатися з Альмою, далі знову на зміну, – пояснює Тарас Кавацюк. – А коли ми на змагання поїхали, то тут дві людини були на цілий центр – чергували доба через добу, жили тут, поки ми не приїхали».
Зазвичай з псами займаються раз на тиждень. За потреби є ще додаткові тренування у вільний час. Кожен має по дві-три собаки, яким потрібно приділити увагу, вичесати, вигуляти, підтягнути певні навики.
За слідами злочину
Кінологи центру виїжджають на виклики не лише по місту, а й по всій області. Тарас каже, є ще один кінолог у Косові, який їздить у гірські райони, поки добереться хтось із Франківська. Якщо трапляються крадіжки, то він сам працює, а як резонанси, то він починає, а франківські кінологи виїжджають на підмогу.
Каже, слідчі ставляться до роботи кінологів по-різному. Якщо бачили, як собака розкривала злочин, то розраховують на допомогу. А є такі, що не вірять у ефективність службових собак.
«Минулого року Альма розкрила злочин. Навіть ЗМІ писали про це, – розповідає Тарас Кавацюк. – Вкрали електроінструменти у людини. Через годин 10 ми приїхали, Альма понюхала біля гаража, перекрутилася і подалася до сусіда. Я двері рухнув – інструменти були в хаті… А Амур розкрив крадіжку – 50 одиниць золота за вокзалом. Він десь через 1,5 км від місця злочину знайшов балаклаву і дві пари рукавиць. В центрі міста таке майже нереально, бо забагато запахів. Я навіть не довіряв йому, коли він йшов по тому сліду, бо злочинець міг рвонути гаражами, а собака йшов попри паркан. Пощастило…».
Каже, нині у місті багато транспорту, людей. Тому рідко буває, щоб пес довів від початкової точки до кінцевої. Переважно лише допомагає слідству – показує напрям руху злочинця. Крім того, не завжди можна бути певним, що пес взяв правильний слід.
«На місці злочину є сліди не лише злочинця. І ми не знаємо, чий слід взяла собака, – говорить кінолог. – Позавчора був виклик. Злодій побачив, що їдуть власники – викинув болгарку і свій светр. Було від чого відштовхнутися. Дав Альмі той светр і вже точно знав, що вона взяла правильний слід».
Їздять кінологи і в АТО – на вибухівку, розшукову роботу чи блок-пости. Каже, у центрі є вівчарка Хайка, яку начальник готував на вибухівку, то її всі беруть на завдання. Вона в сумі вже більше року в АТО пропрацювала – майже всі з нею їздили.
На вулиці показує трюки спершу з Амуром, а потім і з Альмою. Амура з повідка не спускає. Той постійно гавкає – Тарас пояснює, що то така реакція на фотоапарат. Про собак кінологічного центру – своїх і колег, Тарас розповідає багато і охоче. Бо любить свою роботу. Каже, знайшов себе.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.