Старший солдат Роман Т. після дев’яти місяців на передовій служить на посаді старшого стрільця роти охорони в Тлумацькій ТЦК та СП. Історію бійця розповідає Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.
З 2002 по 2006 рік чоловік у складі миротворчого контингенту проходив службу в Іраку. Після чого довгий час працював в Італії, але відразу після початку повномасштабного вторгнення повернувся до України та став на її захист. Був направлений до 80 окремої десантно-штурмової бригади, де більш ніж 9 місяців брав участь у боях на Півдні України.
У 2022 році я повернувся з-за кордону і пішов до частини, де колись проходив контрактну службу, – у 80 окремій десантно-штурмовій бригаді. Ми виїхали у місто Вознесенськ Миколаївсьої області і там тримали позиції. Нашим завданням була розвідка.
Через місяць перебування у Миколаївській області Роман з побратимами виїхали на Донеччину.
Наша бронегрупа заїжджала на Попасну надати підтримку 24 бригаді. Найперше, що там побачили, — знищені будинки, їх накрила ворожа арта. Всюди були спалахи, летіло все, що могло бути, і в нас і по будинках. Таке відчуття, що заїжджали в пекло. В той момент ми не могли дістатися до наших. Нам дали команду повертатися і зайняти якісь позиції. 9 травня, коли відбувався військовий парад в москві, авіації на ньому не було, вона була в нас. Протягом 6-7 хвилин нас так обстрілювали, що ми дивом залишилися живі, — каже військовий.
Роман був на фронті 9 місяців. Через супутні хвороби його перевели на ППД. Потім близько року він перебував в частині, а вже пізніше військового перевели в Тлумацький ТЦК та СП.
Я думаю, що у людей з’явиться мотивація воювати, якщо буде фінансова підтримка та поставлений термін служби. Тоді, думаю, все зміниться. Також треба, щоб людина розуміла, що її чекає і що буде після того, — ділиться думками Роман Т.
Comments are closed.