Минулої суботи та неділі, коли в Україні вже відсвяткували День незалежності й всі оговтувалися від побаченого вживу чи з екранів телевізорів параду, святкувати не забули й українці за океаном.
«Репортер» от відзначав з українцями Нью-Йорка й штату Коннектикут. Святкували урочисто, гучно, смачно й спортивно.
Прапор над мерією
У штаті Коннектикут мешкає зо 20 тисяч українців.
«Вони розкидані по різних містах, – говорить священик Олександр Двінятін. Він тут вже десять років править на парафії УПЦ. – Головні осередки – у містах Стемфорд, Нью-Гейвен, Бриджпорт та його околиці. Раніше в Бриджпорті було дуже багато наших завдяки Ігорю Сікорському. Він неподалік мав свій авіаційний завод. Збирав українців, будував їм будинки, а вони працювали в нього на заводі».
Традицію піднімати синьо-жовтий прапор на День незалежності над мерією Бриджпорта започаткували українці ще у 1960 роках. Пані Романа Черепаха каже, тут вже – 61 рік. Її дітям вже за 40. Щороку приходить, бо для неї то велике свято. Найпам’ятніший для неї День незалежності – коли їй було 11 років: вона й ще кілька дівчат в українських строях йшли до мера міста і він підписував декларацію.
«Заходили в кабінет до нього, а потім вивішували прапор. Тоді мерія була отам – навпроти, де зараз відділок поліції, – пригадує жінка. – Поки Україна була ще несвобідна, ми тут святкували в січні – на день Соборності. Вже коли Україна стала незалежна, то свято перенесли. Для мене то все зараз нове. Я тих часів… О, в мене багато старих фотографій є. Гарно би вам показати».
Читайте: Не концертами єдиними – як Франківськ відсвяткував День незалежності (ФОТО)
Пані Романа прийшла з 10-річною онучкою. Дівчинка у вишиваній футболці. Бабуся говорить до неї українською, а та відповідає англійською. Священик Павло Хомніцький вже більше 10 років приїздить на святкування до Бриджпорта. Каже, програма – завжди одна, але щоразу є нові люди, особливо дітей стає більше. У Стемфорді при українській школі –130 дітей, тут у Бриджпорті – 40.
Отож, біля мерії вже зібралося з півсотні украінців – у вишиванках, вишитих футболках чи з іншою українською символікою. На розставлені крісла повсідалися найстарші.
За трибуною виступає заступниця мера Бриджпорта. Вітає українців і дякує за вклад у розвиток міста, за духовність та культуру. Каже, що вона та її шеф підтримують українців і сподіваються, що проти Росії введуть нові санкції.
Далі говорили священики різних конфесій і, нарешті, найменші українці урочисто підняли український прапор. До речі, прапор у Бриджпорті провисів над мерією усі вихідні – аж до понеділка.
Читайте: Франківська Пенсія запалювала Краматорськ на День незалежності
Далі отець Олександр запрошує всіх на молебень і святковий обід. На церковному подвір’ї розвішані жовто-блакитні гірлянди. На грядочках під будинками – соняхи. Кілька жінок клопочуться біля кухні – несуть гарячі вареники, голубці, млинці, солодкі пляцки. Таке враження, що ти – в Україні, але на весіллі в сусідньому селі. Усі всіх знають, вітаються, обіймаються, спілкуються.
А під вечір українці зібрались цілими родинами. Хтось із них тут вже понад півстоліття, хтось – із десяток років, а дехто – лише приїхав. Говорять про свої американські будні.
Пані Марія з Ходорова в США – понад десять років. Розказує, що тут вже й онуку заміж віддала. Навпроти неї сидить її подруга. Згадують, як познайомились, сміються:
«Якось в магазині бігаю між рядами, по телефону питаю в своєї доньки що купити, де то шукати. Аж чую мене жінка якась кличе: «Україночко, україночко». Відтоді й дружимо, все сходимося одні до одних».
Того дня забавлялися у Бриджпорті до пізнього вечора. Були концерт, співи й танці.
Вишивані люди в Централ парку
А наступного дня, у неділю, 26 серпня, за півтори години їзди від Бриджпорта, у Нью-Йорку вже втретє влаштували забіг у вишиванках Vyshyvanka run. Біля будівлі Українського інституту в Америці, який знаходиться одразу ж навпроти знаменитого Централ парку, зібралося чимало кольорового люду.
З маленьких колонок грає українська музика – люди танцюють, розминаються чи просто спілкуються між собою. Цікаві перехожі фотографують дивних людей у синьо-жовтому з вікон своїх машин по той бік тротуару. Посміхаються, махають, сигналять.
Організував таку спортивну подію біговий клуб Ukrainian running club New York. Він вже, до речі, діє з десять років.
Читайте: Україна між 26-м і 27-м роками Незалежності: поступ чи тупцювання на місці?
«Ми бігаємо разом часто. По суботах – в Центральному парку, в Брукліні, – розповідає організаторка події Анна Шпук. – Але ідею з вишиваним забігом перехопили від київських друзів. Так, на першому забігу у 2015 році в нас було з півсотні людей, на другому – з 80, а нині взяли участь 150 малих та великих українців».
Забіг благодійний. Кошти збирали, аби допомогти облаштувати всім необхідним школу для діток аутистів «Сходинки» в Києві. Анна Шпук каже, в попередні роки більше допомагали військовим.
Читайте: Андрій Любка: Історія України чи українців?
Отож, учасники реєструвалися у дві категорії – бігуни мали пробігти чотири кілометри, «ходаки» – пройти 2.7 км. Весь маршрут проходив Централ парком. «Репортер» пішов з ходаками, бо вони обіцяли ще й ексклюзивну екскурсію. Куратор «ходунів» Степан Слуцький дуже цікаво розповідав про історію парку, про визначні місця й людей. Наприклад, багато американців любить сидіти біля пам’ятника Ґансу Крістіану Андерсену.
Пан Степан розказує, що з червня по вересень, щосуботи з 10 до 11 години, тут влаштовують читання казок. Ще розповідав про досконалу систему водовідведення в парку, про надто уважних американців. От, спостерігають за птахами, записують, що бачили, й все доповідають. Так ці спостережливі побачили понад 230 видів птахів, з яких 30 співочих. Це ж треба мати таке терпіння! І так любити природу в кам’яних джунглях!
Читайте: Біля Бастіону відкриють пам’ятник “головному банкіру” США, який народився у Станиславові (ФОТО)
Калушанка Наталя Дутчин вперше прийшла на забіг. Каже, випадково через подругу дізналась. Їй сподобалося й прийде ще.
«Було дуже круто, коли перехожі в парку, побачивши нашу групу у вишиванках, вигукували: «Ukraine». Приємно, коли тебе впізнають за твоїм традиційним одягом. В американців такого немає. Шкода, що вареників не скуштували. Так находились, захопились, що прийшли останні. Все з’їли бігуни».
Читайте: Елленвіль – це майже вдома. Як франківці у США фестивалили (ФОТО, ВІДЕО)
Нині українські бігуни вже готуються до марафону в Чикаго, який відбудеться в жовтні. В ньому братимуть участь зо 20 учасників українського бігового клубу Нью-Йорка. Також в листопаді понад 40 українців візьмуть участь в Нью-Йоркському марафоні. За словами Анни Шпук, вони роблять все, аби українців бачили й впізнавали.
[supsystic-slider id=748 position=”center”]
