Традиційно 19 січня українці святкують Водохреще. Слухають святе правлення, чекають поки священик посвятить воду, беруть її собі додому.
А ще в цей день за традицією лізуть у річки та озера різні сміливці. Одні бачать у цьому духовність, але для більшості це просто традиційна розвага та перевірка на міцність. Разом з багатьма франківцями потрапив у Бистрицю і Репортер.
О 9.30 на Бистриці-Надвірнянській, позаду ресторану «Легенда», що на Івасюка, вже було трохи народу. Може, сотня. Хтось проходив повз, хтось бігав, хтось розкладав багаття, а хтось готувався пірнути у крижану воду. З одного боку стояла чергова машина рятувальників, а з іншого нацгвардійці – на випадок, якщо комусь потрібна допомога. Разом з ними тут були й медики. Один із них, судячи з виразу обличчя, вже встиг змерзнути, і тая народна розвага навряд його дуже тішила.
До води вів стрімкий промерзлий спуск, а на березі стояли веселі рятувальники, які підколювали людей і пропонували руку, аби витягти.
«Репортер» купається традиційно, ніби вже звиклі – хлюпнулися у воду та й повискакували. Не так страшно, як щороку здається перед тим. Правда, при мінус 14 мокре тіло замерзає майже миттєво, тож і витиратись, і одягатись цього року треба було швидше за мороз.
Після нас ще не одна людина заходила у воду – переважно чоловіки від 25 й до 50 років. Були й дівчата – 15 і 20 років. Одну з них на березі чекала ціла група підтримки: одразу накинули рушник, зверху другий, потім халат. Що ж стосується старшої, то вона з посмішкою зайшла до води, тричі охрестилась і хлюпнулась. Вилізла й продовжувала сміятись, і то розчервонілась, як буряк. Її зустрічали ледь не оваціями.
Народу на березі все більшало, а до води почали спускатись старші чоловіки. Один з них – франківець Остап Паневник, каже, що цьогоріч купається вперше. Його від роздягання й до моменту, поки виліз із води, супроводжував друг Максим, що все знімав на відео й фотографував.
«Можна сказати, я сюди потрапив добровільно-примусово, – сміється чоловік. – Або інакше – за порадою друзів. Холодно, не передати словами, але мені сподобалось. Більше боявся не морозу, а своїх думок – до останнього вагався, чи лізти у воду. Якщо наступного року все буде добре, то обов’язково скупаюся знову».
Один із чоловіків вирішив, незважаючи на дітей та інших, що стояли поруч, скупатися голяком. У воду плюхнувся гонорово, з головою, але народу «голий варіант» відчутно не сподобався, бо навіщо?
Інший чоловік, років 40, вийшов з води і викрикнув, що купання на Йордан у річці – єдина та найкраща вакцина від коронавірусу.
«У Івано-Франківську ми маємо три найбільші пункти святкування на Водохреще, – говорить начальник управління з питань надзвичайних ситуаційу місті Ігор Влізло. – Перший і найбільший – на Бистриці, позаду ресторану «Легенда», другий пункт в районі Пасічної, біля металобази, і третій – на міському озері. Цьогоріч немає масового напливу, жодних проблем чи звертань до нас поки що не було. Ми розклали в цих точках великі намети – пункти обігріву. Там тепло, працює пічка, можна випити гарячого чаю. Також з нами працюють медичні групи, водолази, нацгвардія. Словом, зробили все для комфортного купання й відпочинку наших мешканців».
За його словами, кожного року в місті на Йордан купаються близько 300-400 людей. Алкоголь в цей час Ігор Влізло вживати не рекомендує. А щоб після холодної води не було проблем, є прості правила: треба розтерти все тіло рушником, швидко одягнутися й бажано зайти до теплого місця, або ж випити чогось гарячого.
Надворі локдаун, пандемія, коронавірус і карантин, тож рятувальники просили людей дотримуватись дистанції в 1,5 метри. Але хто про це думає, коли тисне мороз?
Традиційних велелюдних християнських зібрань цього разу на річці не було, але, за словами Влізло, не виключено, що люди ще прийдуть за посвяченою водою.
Лікарі на ріці не всі були замерзлі, наприклад, двоє ще виглядали дуже «свіжими». Один із них погодився поговорити з журналістом.
«В жодному разі у мороз не можна купатися людям, що мають хронічні захворювання – суглобів, легеневі, серцево-судинні, проблеми з тиском, – говорить травматолог міської поліклініки №4 Андрій Щербій, – З такими хворобами заборонені не тільки купання, а й будь-який стрес для організму. В ідеалі, аби купатися на Водохреще, треба готуватися з осені, а бажано й з літа. Треба, щоб організм поступово звикав до холоду, особливо до холодної води. З хати у воду не вийде, бо тепер зловити пневмонію – як раз плюнути».
В разі проблем, перше, що можуть зробити медики на місці – реанімувати серце, надати медикаменти проти спазмів, також є гормональні препарати, що зменшують тиск. Втім, за допомогою, каже Андрій Щербій, поки що ніхто не звертався, та й саме на Йордан – це велика рідкість.
О 10.00 до річки прийшов священик, почалася служба Божа. Позаду нього стояла купка, десь 40 людей.
Рятувальники кажуть, що купання зазвичай тривають до години четвертої, а далі всі розходяться по домах. Є й випадки, коли люди ще вдень розкладають ватру, підтримують її до ночі й купаються аж як зісмеркне. Але таких дуже мало.
Та й насправді неважливо коли, де і як. Головне питання – для чого? А це вже вирішує кожен сам для себе – хтось моржує, хтось традиційно вірить, що проживе рік без болячок, а хтось просто хоче довести собі – «я можу!». В будь-якому випадку – головне не перемерзнути й не захворіти.
Христос Хрестився!
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.