Закони кажуть, що всі наші солдати, які брали чи беруть участь в АТО, та їхні сім’ї мають право на цілу купу доволі суттєвих соціальних пільг. І про це при кожній можливості гордо нагадують ті, хто сидить у найвищих владних кріслах. Але на практиці — простій сім’ї простого військового отримати обіцяну допомогу практично неможливо. Чому так — розберемся.
Знижка за знижкою
В українському законодавстві є чимало нормативних актів, якими в тій чи іншій мірі передбачені соціальні пільги для учасників бойових дій. Та найширший перелік — у законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ще 1 липня набули чинності зміни до статті 6 цього закону, а за ними до учасників бойових дій, як то ветеранів Другої світової чи афганців, прирівняли усіх, що воюють на Донбасі.
Пільг там багато — у переліку понад 20 пунктів, перелічити всі й місця не стане, тож загадаємо найважливіше. Так, учасники бойових дій мають 75% знижку на квартплату, таку ж саму знижку на газ, електроенергією і т.д. Що не кажіть, а, враховуючи останній стрибок цін на комуналку, для сімей військових це було б значною допомогою.
Ну і звісно, серед пільг ще й безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, приміськими та міжміськими автобусами. Безплатне санаторно-курортне лікування (щороку) або компенсація за нього, безплатні ліки, перевага залишитися на роботі при скороченні, першочергове забезпечення житлом — у разі потреби. А ще право отримувати до 5 травня щороку разову грошову допомогу від Кабміну.
Враховуючи, скільки уже триває АТО, — сімей, що вже мали б користуватися цими пільгами(хоча б комунальними) на Прикарпатті має бути чимало. Але, як повідомляють у департаменті соціального захисту Івано-Франківської ОДА, поки що їх не отримав ніхто.
Як каже Людмила Непийвода, заступник директора департаменту, люди приходять, питають, на що можуть розраховувати. Але пільги неможливо отримати без «Посвідчення учасника бойових дій», а з такими до них ще не приходили. Чому? Як каже Непийвода, зміни то до закону внесені, але ще має бути постанова Кабміну, де був би прописаний механізм, за яким мають присвоювати такий статус. Простіше — кому його надавати, а кому ні.
«Дуже багато є розмов на цю тему — про кількість днів в АТО, виконання певних завдань і так далі, — каже Людмила Непийвода. — Але нині це питання лише вивчається».
Де статус шукати
Питання про присвоєння військовим з АТО статусу учасника бойових дій піднімається в Україні уже не вперше і з кожним днем усе гостріше. Раз у раз в ЗМІ з’являються скарги учасників АТО, що в їхніх військових квитках навіть немає відмітки про те, що вони прибули в зону бойових дій.
«Нині зранку подзвонив чоловік, каже, йди у військкомат і візьми довідку, що я в АТО, — розповідає Оксана, дружина одного з бійців 5 батальйону з Прикарпаття. — Мовляв, ми повинні мати пільги на комунальні, бо я ж лишилася з двома дітьми. А ще їм говорили, що зарплата тих, хто в АТО, збільшена удвічі, а він цього місяця отримав, як завжди». До військкомату жінка пішла. Каже, там відповіли, що таких довідок тут не видають, тільки в Києві, хочете — їдьте.
В обласному військовому комісаріаті нам пояснили, що вони просто не можуть видати таку довідку — з одної простої причини.
«Військкомат тільки призиває людей до військової частини, він може дати довідку, що така-то людина такого-то числа була призвана в таку-то частину, — пояснює Сергій Білий, т.в.о. начальника відділу по роботі з особовим складом та громадськістю. — І просто військкомат не знає, чи ця людина у складі частини поїхала у зону АТО. Так, люди до нас звертаються з цими питання, можемо тільки пояснювати».
Тож хто призначає той статус?
«Як усе відбувається? Частина ж не потрапляє в АТО просто так, — розповідає Білий. — Має бути відповідний наказ, цим же наказом подаються списки частини. І списки, і дата прибуття особового складу в АТО завіряється начальником штабу з управління АТО або уповноваженою ним особою. Ще ставиться печатка або центрального управління СБУ, або регіонального органу, яка завіряє цей підпис. От з цієї завіреної дати і вважається, що весь особовий склад з перебуває у зоні АТО. Вже на підставі цих документів кадровий орган частини — якщо брати наш 5 батальйон, то там є старший помічник начальника штабу — подає документи в головне управління по роботі з особовим складом Генштабу. При цьому управлінні діє комісія з визначення статусу учасника бойових дій. І вони вже приймають рішення про статус».
Треба додати, що ця комісія надає статуси діючим військовослужбовцям, а тим, хто звільнений у запас, — комісії при військкоматах.
А от скільки прикарпатських солдат уже отримали відповідні посвідчення? «Я зараз сказати не готовий, чесно кажучи, я таких посвідчень не бачив», — без ухилянь відповідає Сергій Білий.
От у чому нас точно запевнили, так це, що сім’ї загиблих в АТО прикарпатців таки отримають по 609 тисяч обіцяних державою.
«Ці документи уже точно оформлені, справа на контролі прокуратури й нашого керівництва, тут питань нема», — каже Білий.
Надія на місцевих
Як уже у нас традиційно повелося, поки Київ мудрує із різними папірчиками, військовим помагають волонтери, меценати й місцева влада. І в соціальному плані теж — усі разом. Як каже Людмила Непийвода, заступник директора департаменту соціального захисту ОДА, ще 6 червня в області прийняли програму підтримки сімей загиблих (постраждалих) на Майдані та в АТО. Далі створили обласний Координаційний комітет, куди увійшли як представники влади, так і волонтери. Нині роблять моніторинг кожної сім’ї — вивчають потреби й чим можуть допомагають.
Станом на 15 серпня у зоні АТО загинули 22 вихідці з області та ще є сім героїв Небесної сотні. Загалом їхні сім’ї отримали понад 5,7 млн. грн.
«852 тисячі — це сім’ям майданівців, ці гроші з резервного фонду держбюджету, — каже Непийвода. — А решта — з обласних, місцевих бюджетів і від меценатів. Можна сказати, що ця цифра більша, бо дуже багато було допомоги з боку громад і бізнесу».
Щодо самих пільг, то у програмі прописані кілька заходів — надання знижок на комуналку, забезпечення безкоштовним навчання дітей у вишах, позачергове влаштування їх у садки, медичне забезпечення, санаторно-курортне лікування, погашення відсотків по кредитах…
«От, дружина одного військового навіть не знала, що він мав велику суму кредиту — десь близько 40 тисяч, — розказує Людмила Непийвода. — А залишилася сама з двома малими дітьми. Поки ми вирішували питання, аби банк хоча б списав відсотки, знайшовся меценат, який повністю погасив кредит. Люди дуже помагають».
Влада на місцях уже почала впроваджувати пільги і для сімей тих, хто нині воює в АТО. Так, за даними департаменту, Калуська міська рада 7 серпня прийняла рішення про надання з коштів міського бюджету 100% пільг на оплату комунальних послуг, а в подальшому, коли вирішиться питання зі статусами, і в цих сімей буде державна пільга на знижку в 75%, місто обіцяє доплачувати ще 25%. У Надвірнянському районі запровадили програму щорічних виплат сім’ям загиблих, а також щомісячних допомог стареньким батькам військових. Але там ще вирішується питання — усім, чи лиш тим, чиї діти загинули чи поранені.
Івано-Франківська міська рада на минулій сесії теж прийняла рішення про 100% пільги на комунальні послуги для сімей учасників АТО. Хоча його поки що важко назвати дієвим. Каменем спотикання стали гроші. Адже, за словами міського голови Віктора Анушкевичуса, з Івано-Франківська в АТО нині перебувають 326 людей, а це 326 квартир. Як і звідки компенсувати збитки надавачам комунальних послуг, серед яких є не тільки комунальні підприємства, але й приватні, поки що не відомо. Та депутати вирішили все ж таки голосувати за це рішення, а розробку відповідного проекту, де має бути прописано, на підставі яких документів надавати пільги й за рахунок чого компенсувати збитки, покласти на виконком. Тож як це точно виглядатиме, побачимо лиш згодом.
У будь-якому разі дуже сподіваємося, що оновлена Україна — і влада, і громада — не забуде свої борги. До громади поки що — жодних питань, байдужих людей відчутно поменшало. А на владу, виглядає, доведеться тиснути. І тут нам не звикати.
Comments are closed.