Франківці Тетяна Заведюк та Сергій Чмель недавно виступили на Чемпіонаті України з тріатлону в Сухолуччі. Здолавши 3,8 км на відкритій воді, 180 км велосипедом та марафонську дистанцію у 42 км Тетяна стала першою серед жінок.
Сергій – увійшов до п’ятірки. А поки подружжя випробовувало свої сили у так званій залізній дистанції Ironman, на них неподалік з бабусею чекала 10-місячна донька Аліса, пише “Репортер“.
Об’єднав біг
Сергій Чмель та Тетяна Заведюк познайомилися під час бігових тренувань. Вона – нині програмістка, він – чемпіон України та тренер з лижного фристайлу, колишній збірник України. Коли бігу на довгі дистанції стало недостатньо, Тетяна задумалася над залізним тріатлоном Ironman. А Сергій взявся її у цьому підтримати.
Тріатлон Ironman вважається одним з найскладніших одноденних змагань в світі. Перегони на найдовшій «залізній» дистанції проводять також і під іншими назвами. Так Тетяна та Сергій змагалися за першість на відкритому чемпіонаті України з тріатлону на довгій дистанції Subaru Triatmen Series. Таня перемогла з часом 11 годин 13 хвилин. Сергій здобув п’яте місце з часом 10 годин 8 хвилин.
Тетяна Заведюк бігала марафони, студенткою виступала за збірну університету з плавання. Тож п’ять років тому на бігових тренуваннях почала думати про тріатлон. Перший малий тріатлон був у Долині, потім – тріатлонні старти в Буковелі. Тоді задумалася про залізну дистанцію Ironman.
До теми: Франківець Роман Процик подолав 226 кілометрів в тріатлон-гонці Ironman у Техасі (ФОТО)
«Коли Таня сказала, що хоче зробити Ironman, я вирішив, що теж мушу, – каже Сергій. – Марафони я бігав, проїхати велосипедом 180 км теж не бачив проблеми, а проплисти я тоді міг максимум 200 м, а треба було – 4 км. В мене був рівно один рік, щоб навчитися плавати і проплисти всю дистанцію».
Першу залізну дистанцію долали разом у 2018 році у польському місті Бидгощ на залізному тріатлоні Ocean Lava. Сергій подолав усю дистанцію за 11:45. Тетяна – за 12:10. Наступного року Сергій виступив в Бидгощі вже з результатом 10:15. Таня ж через травму гомілкостопу змушена була пропустити змагання.
«У 2020 Тетянина вагітність співпала з карантином. І вже не було так шкода пропускати тріатлон», – жартує Сергій. Зате після народження доньки Тетяна за рік встигла у червні подолати півдистанції Ironman на «Слов’янській хвилі» у Переяславі, а в серпні – перемогти на залізній дистанції в Сухолуччі.
Пологи не завада
«На початку року ми вибирали, що б мені таке на день народження подарувати і Сергій запропонував реєстрацію на тріатлон. Пройшло лише кілька місяців після пологів і я навіть не думала про таке, – говорить Тетяна. – Вирішила спробувати. Бігала по 10 км і сіла на велостанок. Завдяки станку я могла практично весь час і біля дитини бути, і крутити педалі. За кілька місяців таких тренувань я значно покращила швидкість на велосипеді. Під час змагань в Переяславі Алісі було сім місяців. Це була лише половина дистанції – трохи легше».
На тріатлон Subaru Triatmen Series їхали з бабусею, бавила Алісу в сумі годин 15, поки батьки долали дистанцію. На нагородження Алісу традиційно взяли з собою.
У жіночому заліку на залізній дистанції було лише три жінки – на повну дистанцію наважується не так багато. А от на половині залізного тріатлону жінок вже більше. Та подружжя каже, їх цікавлять не призи, а процес підготовки.
Сергій Чмель як професійний спортсмен і тренер готує себе і Таню – розписує тренувальні плани.
«Сергій давав мені змогу тренуватися, а в цей час сидів з дитиною, обслуговував мій велосипед, підібрав харчування, – розповідає Таня. – Під час змагань без спеціальних ізотоніків та енергетичних гелів я б не впоралася. Тому на три дні робила перерву, щоб вони вивелися з грудного молока, тепер знову годую. З дитиною цей рік дуже важко було тренуватися, часу було мало, а деколи на велосипеді і по шість годин треба крутити. Допомагала мама Сергія, коли потрібно було робити довгі тренування».
«Добре, що ми обоє – спортсмени. Якщо я йду вранці на тренування, Таня розуміє, що мене треба відпустити, бо ввечері вона має піти», – додає Сергій.
Тренується подружжя щодня. Вихідний за графіком – понеділок, але навіть цього дня – плавання для відновлення. В інші дні комбінують тренування, аби охопити по дві дисципліни та чергують дні з інтенсивним та меншим навантаженням.
Читайте також: Коли мозок просить зупинитись. Франківець Василь Лецин подолав 100 км Київського ультрамарафону
Плавають в басейні універститету нафти і газу. Для бігових тренувань, коли немає можливості тренуватися по черзі, мають бігову дитячу коляску. Кажуть, з Алісою у візку вже набігли більше 500 км. Ровером в хорошу погоду їздять туди-назад в Надвірну, Галич, Рогатин. Для негоди вдома мають велостанок, який підключається до комп’ютера. Аби крутити педалі було цікавіше, можна встановити додаток віртуальної реальності Zwift, який став популярним під час карантину. Там навіть віртуальні чемпіонати влаштовують.
Що ближче до тріатлону, то більші навантаження – до семи годин роботи на велосипеді, це близько 200 км дистанції, біг по 35 км. За два тижні до старту об’єми скидають, аби організм зміг відновитися.
«Останні два місяці мені довелося пропускати тренування, бо Сергій почав їздити у відрядження. Не було можливості залишати дитину. Я трохи переживала, але пощастило – виступила навіть краще, ніж ми думали», – каже Таня.
Власні рекорди
Чоловіки і жінки стартують на тріатлоні одночасно, тож повболівати за коханого чи кохану не виходить, але подружжя каже, що вистачає підтримки від організаторів та інших вболівальників. Втім, українським тріатлонам ще бракує організації. Наприклад, на велоетапі минулого року Сергію не вистачило води.
«Мені замість повної пляшки дали половину, а їхати ще 40 км в спеку. На такій дистанції це важко, – каже спортсмен. – Також реєстрація довга і перед стартом бувають затримки, зміщення графіку. Хоча з кожним роком стає все краще. А от за кордоном все чітко. При цьому, розмір внеску однаковий. Навіть цього року в Україні вийшло дорожче – стартовий внесок був 6000 грн, а в Польщі два роки тому платили 120 євро».
«І призи суттєво відрізняються, – додає Таня. – В Польщі давали гроші, в Україні – подарункові сертифікати на невеликі суми та якісь дрібнички. Навіть реєстрація не окупилася. Але це не принципово. Мучитися будеш чи на Ironman чи на тріатлоні іншого бренду. Нам цікаво покращувати свій результат. Мені подобається процес підготовки, участь в змаганнях, ставити власні рекорди, займати призові місця».
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.