З 8 листопада в Україні почали відстороняти від роботи працівників, які підпадають під обов’язкову вакцинацію та не мають хоча б одного ковідного щеплення. Таких категорій усього три – представники центральної влади, місцевої влади та освітяни всіх рівнів.
За місяць, з 9 грудня, до них додадуться працівники соціальних закладів, підприємств зі сфери управління центральної влади і стратегічних підприємств (Укрзалізниця, Укрпошта тощо). Це вимога Міністерства охорони здоров’я. Стратегію по відстороненню там називають обґрунтованою та логічною. І український МОЗ, і міжнародні організації називають вакцинацію єдиним способом зупинити епідемію.
“Це все відбувається, щоб визначити, хто вірний Богу”, – вчителька Жанна Тєтєнєва
25 років Жанна Тєтєнєва працює вчителькою української мови та літератури у Вараському ліцеї №1 на Рівненщині. Викладання називає своїм покликанням і справою всього життя.
Жанна не заперечує існування коронавірусу – хоча каже, що за всю пандемію ні вона, ні її знайомі не хворіли, – але є противницею методів, якими з ним борються.
“Величезна проблема є в паніці, яку кожен день поширюють засоби масової інформації. Цей страх смерті… відбувається жахлива інформаційна кампанія”, – розповідає про свої відчуття жінка.
Жанна називає захисні маски “сатанинським аксесуаром” і не носить їх у громадських місцях – адже “Господь заповів нам дивитися на цей світ з відкритим обличчям”. За відсутність маски на жінку склали вже 11 адмінпротоколів – 10 у школі та один в суді.
Усі інші карантинні обмеження вона вважає “злочинними”, бо вони “суперечать Конституції, законам і, перш за все, слову Божому”.
“Це експеримент на людях”, – працівник управління міськради Анатолій
Історія пана Анатолія суттєво відрізняється. На відміну від Жанни, яку відсторонили від роботи, він звільнився сам. Чоловік просить не вказувати своє прізвище в цьому тексті.
Майже 30 років свого життя Анатолій віддав Збройним силам, завершив службу офіцером. Рік тому звільнився і влаштувався фахівцем з охорони праці в управління освіти Білгород-Дністровської міськради на Одещині.
Чоловік каже, що на ковід він не хворів, а якщо раптом і підхопив вірус, то зовсім цього не помітив. Серед знайомих знає тільки про один випадок тяжкого перебігу. До карантинних обмежень ставиться спокійно й навіть злегка обурюється, що в Білгород-Дністровському їх мало хто дотримується:
“Якщо в містах на людей легше надавити, то тут люди повністю ігнорують карантинні заходи. І якщо їм підказуєш “надіньте маску”, то навіть ставляться до цього агресивно. Кажуть: “Ти шо придурок, чи шо?”
До щеплення його ставлення радикально інше – Анатолій називає його “експериментом на людях”, який проводять, “щоб швидко реалізувати вакцини”.
“Тут іде питання довіри до влади. Нашій владі не довіряють, тому люди чинять спротив вакцинації. Якби це нормально підносилось, то все було б добре, люди б пішли вакцинуватись”, – вважає чоловік.
Початково він просив відпустити його до завершення епідемії, однак таку заяву його керівництво не погодило. Звільнятись довелось з кінцями.
“Я здорова людина, пробігла два марафони, розумієте?” – Олена Поперечна
Відсторонення торкнулись і найвищої ланки виконавчої влади в України – працівників міністерств. Наприклад, 8 листопада вхідну картку в Міністерство юстицій заблокували головній спеціалістці департаменту нотаріату та державної реєстрації Олені Поперечній.
І в неї теж є своя історія.
Олена не має релігійних мотивів для відмови від ковідного щеплення, не вважає його “експериментом над людством” і навіть “підозрілим” на тлі інших щеплень. Вона просто переконана, що їй це щеплення не потрібне.
“Я не противник вакцинації, я не є антивакцинатор, у мене є вакциновані друзі. Але в мене є особиста думка про те, як я оцінюю свій стан здоров’я. Я здорова людина, займалась змішаними бойовими мистецтвами, пробігла два марафони по 42 кілометри, розумієте?”, – пояснює свою позицію жінка.
З появою чуток, а згодом і офіційної інформації про обов’язкову вакцинацію Олена вирішила не повідомляти своєму керівництву про наявність або відсутність ковідного щеплення – натомість написала заяву про відмову розголошувати таку інформацію. На підставі цієї заяви її й відсторонили від роботи з 8 листопада.
“Я все життя працюю на державу! Я маю стаж, а від 8 числа він уже все, не йде. Плюс, попри те, що я ніколи не ходила на лікарняні, зараз я навіть не маю право на цей лікарняний. Мені ніхто його не дасть, бо я відсторонена від роботи.
Тобто порушуються всі базові права. І на соціальний захист, і на працю, і на інформацію, і на захист персональних даних. Такий пресинг у нас уперше, я не можу з цим миритися”, – розповідає жінка.
З рішенням міністерства Олена категорично не погоджується і буде судитись за право повернутись на робоче місце. Каже, що на 90% впевнена в тому, що суд стане на її бік.
