Минулих вихідних, 27-28 травня, в Івано-Франківську провели кураторський інтенсив з Яніною Пруденко. З 15 учасників з різних міст України, розділившись на чотири команди, працювали над проектами, які б ознайомили містян з сучасним мистецтвом.
Проекти презентували в громадському ресторані «Urban Spase 100». Організатори події Платформа «Тепле місто».
На початку травня було оголошено оpen-call для художників по Україні. Заявки подали 32 учасники, з яких відібрали 17 людей з різних міст – Ужгород, Київ, Львів, Дрогобич, Тернопіль та Івано-Франківськ.
«Тема кураторства не так часто є обговорюваною в українському мистецькому середовищі і ми повважали, що є крайня потреба її піднімати й говорити», – говорить організатор «Кураторського інтенсиву» Лілія Гоголь.
Протягом доби, учасники інтенсивну разом з Яніною Пруденко – відомою мистецькою кураторкою, опрацьовували теоретичні моменти, а вже наступну працювали над власними ідеями.
«Це був гарний експеримент, – говорить Яніна Пруденко. – Зараз презентують чотири проекти зроблені під умовною темою – «Місто М». Вони піднімають питання, як працюють з проблемами сучасного мистецтва в цьому «Містечку М», як художники, куратори, арт-критики реалізовуються у цьому місті».
Перший кураторський проект під назвою «Акт прийому й передачі» презентувала команда учасників зі Львова, Дрогобича та Івано-Франківська.
«Мистецькі інституції Франківська залишаються архаїчними і закритими для сучасного мистецтва, – говорить львів’янка Дарина Скринник-Миська. – Мета нашого проекту полягала в тому, аби запропонувати цим інституціям поповнити свій фонд твором сучасного мистецтва».
За словами проектантів, хочуть зробити дослідження чому музеї відмовляються експонувати сучасні твори.
Для свого проекту планують запросити трьох художників Сергія Петлюка, Євгена Самборського та Петра Буяка, які протягом трьох днів працюватимуть просто неба біля трьох локацій – музею мистецтв Прикарпаття, виставкової зали НСХУ та нового Центру сучасного мистецтва. Весь процес будуть фільмувати, а в кінці ці роботи таки планують подарувати цим трьом інституціям і запитати – мистецтво це чи ні? Власне, має відбутися той процес прийому й передачі. Учасники підрахували кошторис проекту – більше 83 тис грн.
Другий проект – «Реанімація» – художня акція на території палацу Потоцьких. У проекті хочуть звернути увагу до проблеми історичної пам’яті та пошуків нових сенсів крізь призму сучасного мистецтва.
Як воно виглядатиме? Художникам нададуть детальний опис території XVIII століття і згідно цього опису, художник має осмислювати свою роботу. Для цього учасники хочуть зробити більш детальне історичне дослідження та покопатися у польських архівах. По завершенні акції організувати круглий стіл з митцями та юристами, аби знайти спільні вирішення. Бюджет – 494 тисячі гривень.
Покритикували проект запрошені експерти – директор ініціативи ЦСМ Анатолій Звіжинський та архітектор Ігор Панчишин.
«Муляровий міф. Солодкий Фенікс» – проект учасників з Києва та Дрогобича. За основу взяли історію мулярової пожежі у Станиславові.
«Наскільки б трагічною вона не була, але дала потужний поштовх у розвитку Станиславова, – говорить киянка Анна Потьомкіна. – Цей феномен медалі з двома боками, дослідження наскільки один і той самий сюжет може бути проінтерпритовано з різних боків. Постало цікаве питання, аби перенести той досвід, який Франківськ вже пережив на сучасні реалії».
Учасники планують оголосити оpen-call для молодих франківських художників, які працюють з публічним простором та запропонувати їм вирішити чи дослідити цю проблему через свою візуалізацію – фото-відеодокументацію, інсталяцію чи віджеїнг. Все це буде проходити в рамках резиденції протягом 10 днів.
Виставкові ділянки будуть проходити там, де була ця пожежа – міська ратуша, вулиці Шевченка, Бачинського, Грушевського, Мельничука, Незалежності та Гаркуші.
«Такий формат дослідження допоможе не лише художню еліту, але й пересічних глядачів. Цим способом ненав’язливо та інтерактивно ознайомити глядача з сучасним мистецтвом. Бюджет – понад 271 тисяч гривень, – каже Саша Попруга.
Проект сподобався Звіжинському, мовляв, гарна ідея творення нової міфології. Панчишин прокоментував, що цей проект найбільш наближений до мистецького.
Багато критики викликав проект «Стіна» з бюджетом в 100 тисяч гривень. Це демістифікація художника стріт-арту для населення. За основу взяли скандал з минулорічними муралами в рамках«Porto Franko Gogol Fest».
За локацію для проекту вибрали спальний район БАМ. За словами учасниць, ідея в тому, аби додати толерантності до сучасного мистецтва серед місцевих. Вони планують провести діалог між мешканцями району та художниками, аби показати, що планують зробити, подобається їм мурал чи ні.
«Насправді, ви говорите про декоративно-прикладне мистецтво, яке має прикрасити стінку якогось будиночка згідно побажань мешканців», – коментував Анатолій Звіжинський.
Що далі з проектами? За словами Лілії Гоголь, створюючи подію вони орієнтувалися на втілення проектів. «Дуже важливі такі обговорення, конкретні кейси від учасників, грантові пошуки, аби реалізувати свій проект», – говорить Гоголь.
Фото: Антон Куба
Comments are closed.