У п’ятницю, 6 травня, в рамках святкування Дня міста в Івано-Франківську стартував перший в Україні фестиваль історичної прози «Софія». Організували його обласна спілка письменників та Прикарпатський університет за підтримки міської влади. Перша зустріч у рамках фестивалю – з письменником Василем Шкляром.
«Нині у нас дійство по-своєму унікальне, – розпочав голова спілки Євген Баран. – Ми задумали такий фестиваль і нині його відкриваємо».
Ректор вишу Ігор Цепенда додав, що такого рівня дійства особливо важливі для нас усіх, тому що маємо можливість зустрічатися з живими класиками.
«Коли ми говоримо про історичний роман, то професійні історики завжди кажуть – не читайте історичні романи, бо у вас переплутається хронологія подій, – зазначив він. – Але все ж таки величезне покоління українців виховувало свій патріотизм на цих романах. Це дає можливість не тільки осмислити історію, але й відчути себе учасником подій. Багато народів світу формували дух нації саме на історичних романах».
Міський голова Руслан Марцінків запевнив, що влада міста буде й надалі підтримувати цей фестиваль.
«Маю теж величезну бібліотеку, одна з найулюбленіших книжок – «Єрусалим на горах» Романа Федоріва, унікальна книжка. Дякую, що нині є можливість поспілкуватися з паном Василем Шкляром. Ще коли був народним депутатом, то просто в дорозі до Києва прочитав від початку до кінця «Чорного ворона».
Через щільний графік і велику кількість заходів Ігор Цепенда та Руслан Марцінків перепросилися і покинули зал.
Тож мер не почув комплімент від Василя Шкляра.
«Коли він сказав, що читав «Чорного ворона», то це видно по обличчю. Бо книжка накладає свій слід, – зазначив письменник. – Саме історична проза робить, мабуть, найбільший вплив на людину. Я знаю, як ціле покоління борців за волю України формувалися на таких книжках. Нині я хочу сказати, може, то буде не зовсім скромно, бо я чоловік, який колись скептично ставився до виховного значення літератури, але потім побачив по собі, який це великий вплив. Нещодавно на вшануванні героїв Холодного Яру до мене підійшли юнаки у морській формі, це ті самі хлопці, які в Криму підняли наш прапор і заспівали гімн. І вони сказали – ми читали «Чорного ворона», хто читав, той вийшов, хто не читав, той залишився там. Можемо зрозуміти мої відчуття. І так само тут, у Франківську, один чоловік мені розповідав, як там в окопах хлопці читають «Марусю» і «Чорного ворона». Записуються в чергу, хто хоче прочитати без черги – коробка цигарок. І мені було радісно і гірко, бо не зміг забезпечити всіх книжками, хоча завіз туди не одну сотню».
