Чи траплялось з вами, що один хибний крок надалі ставав наче вашою тінню? Чи пам’ятаєте, як помилка ставала бар’єром для подальшого руху по життю? І чи знайоме відчуття, наче все та ж помилка стає внутрішнім голосом, а іноді і диктатором. Це вона любить підказувати: «Не вмієш – не берися!», «Якщо берешся за справу – роби її якнайкраще!». Якщо такі думки добре знайомі, то, скоріш за все, ви у пастці страху перед помилкою. І щоб вибратися звідтіля варто придивитися на значення помилок з більш пильною увагою.
Жодна страхова компанія не запропонує поліс щодо гарантії уникати промахів. Обіцяти собі чи комусь, що більше помилок не буде – немає жодного сенсу, адже помилки – обов’язкова, невід’ємна складова навчання. Не помиляється той, хто нічого не робить, а це і є справжнісінька помилка!
Навіть, якщо володієте непосередніми здібностями, наполегливістю, високою самооцінкою та успішним досвідом, ймовірність помилки завжди залишається. Але подумайте, чи готові віддати їй всю владу над досягненнями і щастям?
Цінність «будь що уникнути помилки» найчастіше зустрічається у людей, орієнтованих на цілі та результати. Але цінність може ховатись у самому процесі діяльності. Для прикладу, коли отримуєте задоволення від катання на каруселях, то цінністю є сам процес катання, а не результат «покататися». Коли цінністю є процес навчання, спілкування, улюбленої праці, то така діяльність навіть із помилками, буде успішною. Коли процес захоплює, страх перед помилкою зникає, відкривається більш ширше уявлення про свої можливості. Помилка може бути як учителем, так і прірвою на шляху до бажаного. Якщо не втрачаєте з поля зору свої цінності, то вибір шляху не може бути помилковим. Він може бути несподіваним чи незрозумілим для інших, але єдино прийнятним для вас.
То що ж робити, коли помилилися?
• По-перше, подумайте про те, що це за помилка, у якому контексті вона виникла, визнайте, що й справді могли б зробити у цій ситуації щось краще, ефективніше, доцільніше.
• По-друге, прийміть той факт, що це вже трапилося і «стерти помилку» вже не вдасться. Ніхто не має влади над минулим, принаймні поки що.
• По-третє, не затримуйтесь надто довго в аналізі минулого: своєї поведінки, ймовірних виходів із тої скрутної ситуації. Думки про свою недосконалість не створені для того, щоб додавати впевненості і відчуття щастя!
• По-четверте, визнайте, що ви – не Надлюдина, а тому маєте право на помилку. Навчіться пробачати собі те, що Ви збилися зі шляху до цінності.
• По-п’яте, подумайте, що можете зробити вже сьогодні, щоб ймовірність помилки ставала меншою, щоб додати собі нових здібностей, а тому і впевненості.
• І останнє, крок за кроком, працюйте над собою, насолоджуйтесь перемогами, не втрачайте у своєму світобаченні ціннісні «маяки», які зорієнтують Вас на туманних стежках самовдосконалення.
Надія Когутяк,
доцент кафедри педагогічної та вікової психології ПНУ
