В Україну прийшли морози. Минулого тижня у Франківську, на вулиці Чорновола, біля стадіону «Рух» обласне УМНС облаштувало пункт обігріву. Поставили кілька наметів: медпункт, харчоблок, відпочинок. Поруч – біотуалет. За словами начальника міського МНС Василя Мацалака, з п’ятниці по вівторок цей пункт прийняв близько 100 осіб, приблизно десяток щоразу залишаються тут на ночівлю.
Схожі пункти влаштували і в райцентрах.
Чистота, порядок, тверезість
Крім тимчасових пунктів, у Франківську з 2007 року є будинок нічного перебування. Тут людям надають дах над головою та допомагають оформити документи. За п’ять років тут побували 2100 осіб. Скільком із них будинок врятував життя – можна лише здогадуватися. Особливо в морози… До речі, згідно з наказом департаменту соціальної політики від 27.01 2012 року, зараз безпритульні мають право залишатися тут цілодобово…
У будинку нічного перебування на запитання, як вони тут опинилися, безхатченки відповідати відмовилися. Послалися на життєві обставини. А про своє перебування в будинку поговорили охоче.
«Я з перервами тут уже два роки, – говорить Олександр. – Влітку працюю на будові, іноді там залишаюся на ночівлі, сторожую. А от зараз сильні морози, будова не працює, а тут є все, що потрібно людям, які втратили житло й не мають куди подітися. Є дах над головою, тепло, туалет, душ, телевізор, можливість приготувати їжу, медична допомога і навіть можливість випрати одяг».
У будинку є правила, яких безхатченки мусять дотримуватися. Це – чистота, порядок, тверезість. Якщо жити за цими правилами, то можна залишатися тут надовго. Це важливо, запевняють бездомні, особливо зараз.
«Новий директор дозволив нам залишатися тут і вдень, якщо температура надворі нижче, ніж мінус десять, – каже Йосип. – Це великий плюс. Бо, наприклад, я прислуговую в церкві, а в суботу й неділю маю вихідні, тому перебуваю тут. А на вулиці зараз, самі розумієте, дуже важко».
Права безправних
Мета існування будинку – зменшення кількості безхатченків шляхом організації їх ночівлі та надання інших видів послуг. Це соціально-побутові (ліжко-місце, душ, пральня; зберігання речей та документів), психологічні (вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, надання методичних порад), юридичні (допомога у відновленні документів), працевлаштування тощо.
Так, за п’ять років існування до будинку нічного перебування звернулися 2096 осіб, в т. ч. в 2011 році 235. Протягом 2011 року зареєстровано в центрі обліку 147 осіб. На даний час ночує від 15 до 25 чоловік щоденно.
Зареєстровані бездомні мають такі ж права, як і всі інші люди. Зокрема, право голосу на виборах. «Більше половини зареєстрованих осіб усвідомлюють важливість свого голосу у загальних результатах волевиявлення, – розповідає директор департаменту соціальної політики виконкому Олександра Заклинська. – Тому вони самі звертаються для отримання запрошення для голосування на дільниці. Для них це такий самий процес, які і для інших».
До речі, згідно з законодавством, нічліжний будинок надає послуги бездомним особам, які досягли 18 років і після втрати права на житло перебувають на території України. Відтак, в законі відсутнє поняття «свої» та «чужі» бездомні, а місцева соціальна служба має вирішувати проблемні питання кожного, хто зараз перебуває на її території. Але умовний поділ таки існує – районний, міський, обласний.
«До нас з’їжджаються люди з районів, – пояснила проблему на виконкомі Олександра Заклинська, – адже міський будинок нічного перебування єдиний в області, і головне управління праці та соцзахисту ОДА «рекламує» наш заклад. Вони кажуть, що на території області є нічліжний будинок і центр обліку бездомних, у тому числі центр обліку для реєстрації осіб з місць позбавлення волі. Тому особи з місць позбавлення волі з’їжджаються з районів до нас, а це – ще більша завантаженість…».
«Замість створювати такі центри по районах, – підтримав Заклинську міський голова Віктор Анушкевичус, – головне управління дало доручення інформувати по всіх районах, щоб усі їхали до Івано-Франківська».
А секретар міської ради Руслан Марцінків запропонував: «Може, нам звернутися до головного управління – хай воно фінансує будинок і мастить собі голову».
Проблема міста
Головний спеціаліст головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Галина Стельмах підтверджує: вони дійсно рекламують цей будинок по районах.
«Не було такого випадку, щоб у будинку нічного перебування комусь відмовили, – говорить Стельмах. – Ми маємо наради з нашими працівниками, маємо зустрічі з головами РДА, де повідомляємо, що в разі необхідності є заклад, який готовий працювати. Кажемо, які послуги там надають, і пропонуємо їм проводити роз’яснювальну роботу».
Відтак, про створення такого ж закладу із статусом обласного, наразі не йдеться. Бо, за словами Галини Стельмах, у 2011 році будинок нічного перебування обслужив 235 людей. Під словом «обслужив» не завжди йдеться про дах над головою. Адже це може бути підготовка документів і направлення людини в будинок-інтернат, визначення статусу інваліда, направлення на гарячі обіди тощо. Оскільки масових звернень нема, а Франківськ дає собі раду із бездомними області, то навіщо створювати ще один заклад?
Загалом, каже Галина Стельмах, по районах картина різна. Але скрізь вона під контролем, і тому про критичну ситуацію говорити не варто. «У нас, на заході України, менталітет інший, бо має релігійний напрямок, – зауважує Стельмах. – Більшість колишніх ув’язнених повертається за місцем проживання. Наприклад, на сході ситуація гірша. А в нас бездомні тільки у містах помітні. У селах – нема. Ну, принаймні не видно».
Хоч попиту великого нема, влада все одно мусить бути готова. Особливо взимку. Відтак, в області функціонує 19 територіальних центрів соціального обслуговування, із них 10 мають стаціонарні відділення. У них виділені окремі кімнати, де при потребі тимчасово можуть помістити бездомних.
Поки безхатченки перебувають у теплі, працівники соцзахисту працюють над тим, щоб знайти їм не тимчасовий, а постійний притулок. Для цього в області є три геріатричні пансіонати (для осіб похилого віку). Умови там добрі. Інша справа, що важко туди потрапити. Адже потрібно зібрати ґрунтовний перелік документів, а основна умова поселення – довести, що людина дійсно одинока. Інакше – в будинок нічного перебування.
«Будинок не переповнений вщент, і в разі потреби є можливість його доукомплектувати, – переконана Галина Стельмах. – Наразі ми не бачимо великого напливу, щоби створювати ще один будинок».
Правда, погоджується Стельмах, можливо, і треба переглянути фінансування будинку нічного перебування та в разі потреби трохи дофінансувати його з обласного бюджету. Але тільки трохи. Адже найбільша проблема з бездомними так чи інакше є проблемою саме обласного центру. Бо якщо у районах трапляються поодинокі випадки безпритульності громадян, то у Франківську їх значно більше.
«У законодавстві прописано, що фінансування має бути з місцевих бюджетів, – підсумовує Стельмах. – Тому так воно і є».
Comments are closed.