У кінці квітня в Івано-Франківському обласному навчально-реабілітаційному центрі відкрили Мотузковий парк для дітей з важкими порушеннями мовлення та аутизмом. Цей парк покликаний сприяти розвитку дітей з особливими освітніми потребами — як фізичному, так і психоемоційному.
Проект мотузкового парку став можливим завдяки підтримці меценатів та інституцій, серед яких і громадський ресторан Urban Space 100. І наразі він залишається найдорожчим (із сумою ґранта 72 200 грн.) з-поміж 98 проектів, які за чотири роки отримали фінансову підтримку від Urban Space 100, пише Репортер.
На заняттях і на перервах
В Івано-Франківському обласному навчально-реабілітаційному центрі, що розташований в Угорниках, нині є сотня вихованців. Це діти, які мають порушення мовлення і розлади спектру аутизму.
Територія Центру є доволі великою. У подвір’ї між вербами і розміщений мотузковий парк: це дерев’яні пункти, на яких можна зупинитися та постояти, і які з’єднані різнотипними переходами. Парк, як кажуть у закладі, вже встиг стати популярним серед дітей: тут відбуваються заняття з фізичної культури, тут діти в супроводі вчителя чи вихователя можуть бути і на перервах чи після уроків.
Оксана Продан, вчителька фізичної культури НРЦ, керівниця проекту «Мотузковий парк», розповідає:
Під час уроків з фізкультури діти вдосконалюють свої навички лазіння та долання перешкод. Вікових обмежень немає: в парку займаються учні 1-8 класів (проходити шлях можуть і дорослі). Особливий інтерес виявляють молодші вихованці. Для безпеки дітей — щоб вони не впали і не поранились — станції та переходи оснащені сіткою. Діти охоче займаються, не бояться труднощів. Звичайно, деякі ще мають маленькі страхи, та з часом, я впевнена, подолають їх. Батьки наших учнів задоволені. Коли забирають дітей додому, то часом ідуть через мотузковий парк.
Ми застали на занятті з фізкультури 6 клас. Діти розповіли, що їм у парку подобається. Дехто має улюблені елементи, як гойдалка, чи ідеї, як поекспериментувати з дерев’яною бочкою, крізь яку треба пролізти з однієї зупинки до іншої.
Зацікавити та задіяти дитину
У навчально-реабілітаційному центрі є спортивний, тренажерний зали у приміщенні, майданчик з тренажерами на вулиці. Але тут постійно думають про впровадження новинок. Ідея створити мотузковий парк належить директорці НРЦ Наталії Гаврилюк. Мотузковий парк — це сучасний формат для активного проведення часу і гри. Такі об’єкти цікаві тим, що вони завжди на природі. Для НРЦ мотузковий парк — спосіб поліпшити умови для навчання й відпочинку дітей, урізноманітнити їхнє перебування в Центрі.
Якщо виходити з того, що діти проводять у Центрі практично цілий день, а дехто навіть і ночує, то їм потрібне щось цікаве. Не може дитина щодня робити одне і те саме. Діти у нас дуже завантажені. Вони навчаються і працюють над собою більше, ніж вихованці загальноосвітніх шкіл: до обіду мають програму загальноосвітньої школи, а після — корекційні заняття, як робота з логопедом, психологом, лікувальна фізкультура чи спеціальні процедури. У Центрі є багато дітей з аутизмом, вони різні: хтось боїться висоти, інші — гучного звуку. Але всіх нам важливо зацікавити, задіяти, розвивати фізично, навчати комунікувати в соціумі, щоб вони могли самостійно давати собі раду, наприклад, піти в магазин і купити, що потрібно, й т.п. Тут вони навчаються, граючись, а це також один із принципів Нової української школи, — каже Наталія Гаврилюк.
Для м’язів, розуму та емоцій
Мотузковий парк, як пояснюють у Центрі, сприяє розвитку фізичних якостей людини, таких, як спритність, гнучкість, просторова орієнтація та координація рухів. Водночас фізична активність впливає і на психоемоційний стан дітей: ідеться про подолання страхів, підвищення впевненості у своїх силах, рівня уваги, самоконтролю, регуляції власних емоцій і поведінки.
Лілія Кошик, психолог Центру, зазначає:
Рухова активність — природна потреба людини. Від того, наскільки вона задоволена у дитячому віці, залежить подальший розвиток її організму та ціннісних орієнтирів. Діти з мовленнєвими порушеннями є фізично ослаблені. Тому проводиться велика робота, спрямована на корекцію недоліків фізичного розвитку. Для дітей, які мають важкі порушення мовлення та порушення емоційно-вольової сфери, ігрові активності є необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку, фізичного, інтелектуального, психоемоційного. Комплекс ходів з перешкодами у мотузковому парку створює добру атмосферу, знімає психічне напруження, дарує учням позитивні емоції, радість від подолання маршруту. Це поліпшує загальний стан дитини, сприяє формуванню таких рис, як організованість, витримка, наполегливість, вміння узгоджувати свої дії з іншими.
Як дорослі долають перешкоди
Не скажеш, що створення мотузкового парку в НРЦ було швидким і простим. Однак цей проект є показовим: якщо ти маєш ідею і бачення, як її втілити, то раніше чи пізніше досягнеш мети.
За словами керівниці НРЦ, державним коштом забезпечується навчання, проживання, харчування вихованців Центру, а на додаткові цікаві проекти, як мотузковий парк, державної підтримки не вистачає. Та НРЦ має друзів-благодійників. Саме завдяки меценатам з Бельгії і стартував проект мотузкового парку: тоді було придбано деревину й облаштовано «острівки».
Дерев’яні конструкції (бочка, станції тощо) виготовили працівники Вищого художнього професійного училища №3, де готують фахівців для деревообробної галузі. Одним із внесків стала і благодійна підтримка від Кольорового забігу 2018, який відбувся в рамках підготовки до минулорічного Frankivsk Half Marathon.
У Центрі міркували, як завершити проект. Натрапили на програму «Міські Ґранти» (зараз «Малі Ґранти Теплого Міста») від платформи «Тепле Місто»: завдяки навчанню написали заявку, подали — і навесні 2018-го отримали ґрант. Ці 17 500 грн. пішли на облаштування одного з елементів парку — «Сітки».
Це був стимул податись на ґрантову програму від Urban Space 100 уже з більшою сумою — 72 200 грн., адже програма не обмежує подавача у розмірі затребуваної суми. Оксана Продан згадує:
Ми самостійно зняли відеовізитку, що потрібна за умовами ґрантової програми Urban Space 100, відправили її. Проте співзасновники ресторану, які приймають рішення про надання ґрантів, нашу ідею не підтримали: відеозвернення не було переконливим. Тоді ми відвідали навчання від ґрантової програми Urban Space 100, котре якраз стосувалося створення відео. Там отримали можливість записати відео з професійною допомогою: оператор Андрій Сидорук знімав і монтував його. З новим зверненням ми подалися вдруге. На загальних зборах співзасновників ресторану наш проект погодився презентувати один зі співзасновників Urban Space 100 Василь Гошовський. Коли нам повідомили, що ми отримали всю суму ґранта (бо могли й частину), нашій радості не було меж.
За кошти від Urban Space 100 були виготовлені перехідні елементи між «станціями» та сітки для парку. Їх робили у Харкові: процес трохи затягнувся, але так парк, зрештою, дочекався теплої пори для урочистого відкриття. Оскільки виготовлення елементів коштувало дешевше, ніж передбачалося, то на зекономлені кошти Центр, відповідно до згоди співзасновників ресторану, закупив два проектори.
Директорка НРЦ Наталія Гаврилюк ділиться новими ідеями :
Зараз думаємо про павільйон для відкритого навчання — і плануємо подаватися на ґрант. Я хочу побажати процвітання Urban Space 100. Я була присутня на оголошенні переможців ґрантової програми, чула про різні проекти: мені здається, що іноді й невеликі ґрантові суми — це важливо, бо хтось просто не має кількох тисяч гривень для реалізації свого задуму. Тож якщо є ті, хто може допомогти втілити твою ідею, це чудово.
Нагадаємо, фонд ґрантової програми Urban Space 100 формується із 80% прибутку ресторану і спрямовується на підтримку громадських проектів в Івано-Франківську.
Фото: Івано-Франківський НРЦ і Urban Space 100
Comments are closed.