Хто з нас не планував почати щось мегаважливе у понеділок? Скажімо, худнути, вивчати англійську, менше часу проводити у соцмережах чи за серіалами, не спізнюватись на роботу чи взагалі стати ідеальною людиною? Складається враження, що наше життя — це суцільні магічні кола нових понеділків.
Загалом, така тенденція в дечому є виправданою. У нашій культурі понеділок асоціюється із початком, новим етапом, а ми самі почуваємось більш відпочилими і енергійними після вікенду. Біда тільки в тому, що новий понеділок сповнений вже стількома проектами… А тому нові плани приречені переноситись з дня на день, з понеділка на понеділок. Вчені охарактеризували таку властивість переносити все важливе на потім терміном «прокрастинація». Вперше її описав у 1992 році Ноах Мілграм.
Коли людиною оволодіває прокрастинація, то вона чудово розуміє, що важливий звіт сам не напишеться, а довгоочікуваний ремонт не почнеться, проте дріб’язкові щоденні справи, як от перегляд електронної пошти чи стрічки фейсбуку, чаювання за новинами, постійно відтягують той малоприємний момент важливої справи. Прокрастинація — це коли людина і не відпочиває, і не виконує важливі плани. Відкладати «на понеділок» людина може і справи, і рішення, і обов’язки чи життєві вибори.
За даними західних психологів, хронічною формою прокрастинації, коли людина більшу частину робочого часу відкладає важливі справи, страждають 20 % дорослого населення. Найбільш вразливими до неї є офісні працівники, які виконують визначений обсяг роботи за фіксовану зарплату. А тому не важливо, чи вони зроблять її за дві години, чи за весь робочий день.
Сьогодні, серед основних причин такого відкладання, вчені називають страх перед майбутнім, перфекціонізм, надмірну самокритику, небажання виконувати чужі завдання тощо. Відомі також і основні способи боротьби зі своїм внутрішнім прокрастинатором. Назвемо найпростіші та найпоширеніші з них:
Поставте собі досяжні, реальні цілі, які ґрунтувались би на ваших реальних можливостях. Розставте пріоритети у цьому списку, визначте час їх початку і завершення.
Подбайте про мотивацію: зробіть собі чіткі нагадування того, для чого ви плануєте займатись спортом чи вивчати китайську мову.
Усе велике починається з першого кроку: визначте правила для найбільших «пожирачів» вашого часу. Проаналізуйте свою діяльність і обмежте малокорисне чи зайве. Скажімо, перевіряйте пошту двічі на день, у соцмережах перебувайте не більше години, дивіться тільки один серіал за вечір.
Розбийте на частини. Довготривалі у виконанні цілі довго відкладаються, тож почніть з малого: прибирайте щодня по півгодини, читайте товстезну монографію по параграфу в день. Зробіть такі часткові обов’язки корисною звичкою.
Якісно відпочивайте. Саме так, щоб легше працювалось з понеділка, вам потрібно бути певними, що цікаві або приємні вихідні будуть заслуженою винагородою за інтенсивний робочий тиждень.
У наш неймовірно насичений вік потоки інформації заворожують нас, а повсякденна діяльність видається вже не такою цікавою. А те, що нецікаве, має менше шансів на нашу увагу. От ми і відкладаємо, відкладаємо… Вихід один: або чітка самодисципліна, або пошук нових захоплюючих способів проживати кожен новий понеділок!
Надія Когутяк,
доцент кафедри педагогічної та вікової психології ПНУ
