Цього разу «Репортер» відзначає українського кінорежисера Олеся Саніна. За талант, патріотизм та небайдужість.
Минулого тижня в Івано-Франківську відбувся допрем’єрний показ кінострічки «Поводир».
Особливістю фільму є те, що вперше в Україні його показували з тіфлоперекладом – це спеціальна звукова доріжка, яка передається радіосигналом для незрячих глядачів. Тобто диктор начитує для них те, що відбувається на екрані. А на допрем’єрному показі у залі театру кіно «Люм’єр» було чимало незрячих.
За словами режисера, цей фільм вони знімали саме про них, тому Саніну важливо, аби ці люди також могли зрозуміти його роботу.
«Фільм ми закінчили ще у вересні 2013 року, – говорив на презентації Олесь Санін. – При перегляді хтось міг бачити те, що відбувається з нами. Там є кадри, епізоди, які нагадують новини з телебачення, з інтернету. Зрозуміло, що ми не могли цього зробити спеціально. Ми знімали його як свій авторський протест. Ми й уявити собі не могли, що наші ідеї, про які ми намагалися розказати в фільмі про тих, що опиралися нелюдськості, для яких слова честь і гідність не були чимось даремним, стануть настільки актуальними сьогодні».
Допрем’єрний перегляд «Поводиря» був присвячений режисеру Олегу Сенцову, який зараз перебуває у російському полоні. «Російський президент звинувачує його в тероризмі, – каже Санін. – Єдина зброя, яка у нього була, – це кінокамера. Нею він хотів розповісти людям правду».
А вже з цієї середи, 12 листопада, «Поводир» вийшов у широкий прокат. Стрічку показують у понад 150 кінотеатрах України.
Цей фільм подарував якусь дивну радість, надію та віру. Дуже символічна кіно-притча, де говорять навіть паузи, статичні кадри… Олесь Санін зумів таку трагічну правдиву сторінку української історії переповісти якось легко, доступно і без надмірно трагічного післясмаку.
«Поводир» цього року висунули від України на здобуття «Оскара». Сподіваємося, американські кіноакадеміки також не залишаться байдужими.
