Колись ковалі зі Швеції та Норвегії були постійними гостями на Святі ковалів у Івано-Франківську. Нині ж вони приїжджають до України з важливою місією – везуть допомогу для ЗСУ.
Для шведа Людвіга Одмана – це вже четвертий візит за час вторгнення. У Франківську народилась його дружина Анастасія Полуботько. Тож Людвіг з перших днів вторгнення разом з друзями-ковалями Швеції та Норвегії підтримує українців у боротьбі з ворогом. Днями вони привезли до України ще шість пікапів з усім необхідним для передової. Людвіг Одман з дружиною не пропустили нагоди заїхати і до Франківська, пише Репортер.
Війна в ескізах
Початок повномасштабної війни був для нас настільки шоком, що ми не знали, як з цим справлятися. Через декілька днів Людвіг почав передавати те, що він бачив, і те, що відбувалося в Україні, у графічних замальовках, – говорить Анастасія Полуботько. – Люди питалися в соцмережах, чи можна якось підтримати Україну, і він вирішив, що ми видрукуємо ці принти невеликим накладом та продамо.
Людвіг стежив за шведськими та іншими західними медіа. Дивився й російські канали, аби порівняти, як там подають інформацію. Полишав свою роботу і створював малюнки – чорнильною ручкою на копіювальному папері, коли якась історія його зачіпала.
На початку війни було дуже багато емоцій, дуже багато подій. Але, як ми всі знаємо, це все влягається і стає просто, на жаль, нашими буднями. Зараз малюю скетчі, коли є події, які хочу зобразити та передати, – каже Людвіг Одман.
Загалом, за словами Людвіга, з продажу його ескізів вдалося зібрати 18000 євро на потреби української армії.
Каже, інколи люди не брали ескіз або давали більше за його вартість просто тому, що хотіли підтримати українців.
До теми: Друзі везуть допомогу. Як ковалі Норвегії та Швеції об’єдналися задля української перемоги (ФОТО)
Перші пів року Людвіг малював майже щодня. Але згодом зрозумів, що не встигне жити своє життя, якщо продовжуватиме в такому ж темпі. Нині створює один чи два скетчі на тиждень.
Коли назбиралося трохи малюнків, Людвіг відібрав скетчі, які відтворюють певну хронологію війни, аби видати їх окремою книжкою. Знайти видавця у Швеції чи Україні не вдалося. Тож врешті Людвіг з Настею видали книжку скетчів “The special military operation” власним коштом. Вийшов альбом невеликим накладом у 400 примірників. До книжки увійшли 80 ексізів.
Коли ми приїжджаємо в Україну, Людвіг намагається привезти з собою декілька примірників, аби роздати знайомим, друзям, волонтерам, – каже Анастасія Полуботько. Книжка в її руках – останній примірник, який вони везуть знайомому ілюстратору.
Людвіг не припинив малювати і планує видати ще одну книжку з малюнками. Каже, якщо в Україні знайдуться видавництва, готові видати їх, то він відкритий до співпраці.
Спільними зусиллями
Паралельно з продажем скетчів Людвіга його колеги зі Швеції та Норвегії об’єдналися у громадську організацію “Ковалі без кордонів”. Контакт з Україною вони тримали через Сергія та Ольгу Полуботьків, батьків Насті та організаторів фестивалю ковалів у Франківську. За кордоном ковалі підшуковували машини для ЗСУ, різними способами збирали гроші та спільними зусиллями купували машини.
На початку війни треба було також багато різного обладнання, потрібно було буквально все. Зараз ми фокусуємося більше на придбанні саме машин і колес до них. Коли ми ці машини маємо, то звеземо їх в Україну і передаємо нашим ковалям, – розповідає Людвіг Одман.
За цей час “Ковалі без кордонів” привезли українським захисникам 56 автівок. Ці машини передають через особисті контакти прямим рейсом на фронт.
Цього разу вранці 16 січня ми перетнули кордон і вже за добу машини, завантажені тим, що зараз потрібно захисникам, були передані на фронт. Ми співпрацюємо з 54 окремим розвідувальним батальйоном, тому не знаємо точних даних, куди вони йдуть, – говорить Анастасія Полуботько.
У вівторок, 16 січня, за допомогу війську ковалям передали нагороди від бійців 54 ОРБ.
Це було дуже неочікувано, і наші ковалі розчулилися цим. Вони вважають, що ми просто виконуємо свій обов’язок. Ці нагороди дійсно є великою шаною, – говорить Людвіг Одман. – Дуже важливо об’єднувати сили і продовжувати допомагати. Ми всі бачимо, що інтерес зменшується, охолоджується. Тому для нас надзвичайно важливо продовжувати допомагати. Зараз ми фокусуємося на потужних машинах, які потрібні на фронті.
Читайте також: Ковалі-іноземці привезли гуманітарну допомогу Україні на 250 тис євро
Людвіг розповідає, що серед ковалів Швеції та Норвегії є люди, які добре вміють організовувати виставки. Інші – знають щось про машини. Є ті, які продають свої роботи чи проводять курси, різні акції й таким чином збирають гроші на ЗСУ.
Таким чином усі потрохи долучаються до великої справи з допомоги захисникам.
Ми контактуємо з різними фірмами, які можуть допомогти. Не лише грошима, а й автосервісом чи шинами, – говорить Людвіг Одман. – Сьогодні складніше підтримувати інтерес до України, бо люди перемикаються на інші потреби у світі. Водночас є люди і є фірми, які продовжують з першого дня все ж таки фокусуватися на Україні. Особливо у Швеції дуже багато людей підтримує Україну.
Вже завтра Людвіг і Анастасія повертаються до Швеції. І разом з друзями готуватимуться до наступної поїздки. Кажуть, стараються приїжджати з допомогою щопівроку.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.