Кожну поїздку у зону АТО калуські волонтери називають особливою, кожна запам’ятовується по-різному. Але щоразу волонтери, долаючи сотні кілометрів, намагаються допомогти військовим та дістатися таких пунктів, куди іншим дорога заказана.
Із Калуша на передову екіпаж “Пегасу” віз не лише передачі для військових та допомогу, яку вдалося зібрати зусиллями небайдужих людей, але і двох військових, які поверталися на Донбас після ротації.
Цього разу дорога на Схід була більш-менш спокійною. Відвідавши бійців ДУКу та залишивши їм одного вояка, хлопці виїхали на Волноваху, де служить наш земляк. Звідти — на Красногорівку та Артемівськ. Тут волонтери зустрілися з калушанами Романом Гірником таІгорем Янівим, які служать у складі 44 бригади.
Далі волонтери долучилися до пошуку наших земляків, які вийшли з Дебальцевого.
“В Артемівську ми зустрілись і передали пакунки Славіку Кресану, Володі Бережницькому, Михайлові Балиті, Валері Потопальському, Володі Павлюкю, Володі Ружанському, Володі Бачерову, Любомирові Виннику, — розповідає волонтер Іван Войтановський. — Після цього ми вирушили на позицію, де віддали передачу ще одному бійцю”.
Після короткого відпочинку волонтери навідалися до ще одного нашого краянина — художника Володимира Безрукого, якого взяли на борт і вирушили на Піски.
“Піски нас зустріли обстрілом. Наш “Пікассо” малював, а я фотографував і знімав відео, — каже волонтер. — Те, що ми там побачили і пережили, навіть важко описати. Адже, як тільки ми заїхали у селище, почали працювати снайпери. Ще буквально через кілька хвилин бойовики накрили нас обстрілом із мінометів. Тож, довелося рятуватися й евакуйовуватися звідти”.
Після цього калушани вирушили у напрямку села Тоненьке, де на них вже чекав розбитий позашляховик.
“Ми сподіваємося, що за допомогою небайдужих людей відновимо і поставимо в стрій цю бойову одиницю. Наразі ж хочемо подякувати дівчатам з “Союзу Українок” за їхній невтомний труд, Іванні Кравчук — за два біноклі, отцю Любомиру з Бурштина — за продукти, отцю Григорію Морозу та всім небайдужим українцям і, зокрема калушанам, які доклали зусилля для цієї поїздки”, — наголошує Іван Войтановський.
