Із міста хіміків — у туристично принадливе. Для Калуша таке цілком реально.
Є чимало передумов, а зокрема багате минуле. Лише один із штрихів — дзвоноливарництво, яким колись славився Калуш, пише “Репортер”.
Є тут навіть вулиця Дзвонарська. До 210-й річниці ліярні братів Фельчинських у краєзнавчому музеї Калущини відкрилася виставка «Дзвони крізь віки».
Започаткував династію Міхел Фельчинський, який приїхав до Калуша наприкінці XІX століття у складі німецьких колоністів на місцеві солеварні. 1808 року створив фірму з відливання дзвонів.
На виставці представлені старовинні ваговиті інструменти, а також дзвоники різноманітного призначення й походження, у вигляді жіночих фігурок, дзвони-ангели, з бронзи, порцеляни й навіть солом’яні. Потрапили вони з музейної колекції Калуського вищого професійного училища №7, франківчан Михайла Зінька, Володимира Безгачнюка, калушан Руслани Овсієнко, Миколи Полицького, Володимира Кузика.
Після освячення виставки й вітального слова першого заступника міського голови Галини Романко вся увага була до нащадка роду дзвоноливарів Михайла Фельчинського. Він мешкає в Хотіні, одному з міських мікрорайонів. Гість розповів, що родина займалася не лише виготовленням дзвонів.
Його дідусь Іван до 1939 року виливав предмети на церковні потреби. Фельчинський подарував три підсвічники для колекції майбутнього музею. На презентації було ще багато цікавого. Калуський скульптор Ігор Семак представив проект пам’ятника братам Фальчинським. Урочисто проштемпелювали листівки й конверти, випущені до ювілею людвісарства (як по-галицьки називають ливарництво).
Богдан Кіндратюк, доктор мистецтвознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, привіз свої дослідження «Дзвони та дзвіниці в творчості Тараса Шевченка» та «Дзвонарська культура України». Викладачі Калуської дитячої музичної школи грали на карильйоні.
А ще говорили про майбутній музей дзвонів. Ідея його створення належить Віктору Павліву, працівникові управління економічного розвитку Калуша. Зібрав професійну команду волонтерів, краєзнавців. Проект підтримали в міській раді. Вивчають архіви. Відшукують інформацію про братів Фельчинських, натрапили на деякі їх роботи.
Через різні інформаційні ресурси збирають експонати. Ведуть перемовини з церквами, бо десь у храмах ще зберігаються старі дзвони. Відкуплять, аби тільки не потрапили на металобрухт.
«Є два варіанти приміщення для музею: будувати його у вигляді дзвона, за досвідом коломийської «Писанки», або ж викупити колишні майстерні братів Фельчинських, — каже Павлів. — Калуш був столицею дзвоноливарництва Галичини, і треба цим скористатися, зробити місто туристично привабливішим. Є тут музей родини Франка, може бути й Фальчинських. Проектів багато».
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.