У Львові, Києві та Одесі пройшли відбіркові тури «Ігор нескорених» – змагань для ветеранів АТО з інвалідністю. Свої сили пробували і два бійці з Франківська – Володимир Глизнер і Спартак Лозинський.
Один з них у вересні буде змагатися за місце у збірній на національному відборі у столиці – аби представляти Україну у 2020 році в Нідерландах, пише Репортер.
Подвійні герої
45-річний Спартак Лозинський франківську прописку отримав недавно. Він родом з Донецька. Коли почалась війна, записався добровольцем і вже п’ятий рік служить у спецпідрозділі на передовій.
Взяти участь в Іграх його надихнув бойовий побратим з позивним Крес.
«У нього виявили онкологію, – розповідає Спартак. – Жити, може, лишилося недовго, але він не гає життя. Наприклад, зараз з хорошими результатами також бере участь в Іграх».
Мало того, за словами Лозинського, Крес ще двічі змагався у Шотландії – на турнірі для ветеранів The Cateran Yomp. Минулого року виборов там золото за марш-кидок тамтешніми горами.
А Спартак 13 липня пройшов перший відбірковий тур «Ігор нескорених», який відбувся у Львові. Виступав від Прикарпаття. Чи не єдиний пробувався у всіх дисциплінах – плавання, паверліфтинг, велоспорт на тренажерах, веслування на тренажерах, стрільба з лука, біг, стрибки у довжину та штовхання ядра.
Каже, найдивніше було стріляти з лука, бо вперше тримав у руках. Новинкою було і штовхання ядра.
Півроку тому через важку контузію Спартак ледь не втратив зір. Нині повністю не бачить на праве око. Це сталося в Авдіївці. Недалеко взірвалась протитанкова граната. Каска врятувала, але не зовсім. Кров з ока, потім довге лікування.
А перше важке поранення він отримав під Іловайськом. Каже, в кільце не попав, бо вдалося вирватися раніше, вночі. Та з того часу в нозі досі сидять осколки.
Розказує, у Львові на змаганнях було 56 учасників, усі з Західної України. Зустрів двох знайомих хлопців з 54 бригади, з якими перетинався на передовій. «Вони стояли на Світлодарці, а я туди приїздив із завданням, – згадує Лозинський. – Хлопці там добряче попали, сильно були покалічені».
Додає, що приємно бачити їх живими, що не здалися, що приїхали на змагання.
«Люди віддали передостанню планку перед життям – своє здоров’я, – говорить Спартак. – І не здалися, не тиняються переходами, не п’ють, не рвуть на собі тільняшки… Я особисто таскав коляски з хлопцями на змаганнях, аби він ліг і віджав штангу. Здорову людину не змусиш таке робити. А вони – герої, і навіть подвійно».
У Львові всіх учасників консультували переможці попередніх Ігор. Без них було б складно, каже Лозинський. Давали поради, пояснювали, показували.
Спартак впевнений – брати участь у таких змаганнях важливо всім ветеранам, бо це самоповага, а ще спорт – один із головних мотиваторів.
14 вересня Спартак Лозинський поїде до Києва, аби там позмагатися у фіналі за місце у збірній. Якщо пощастить перемогти, то поїде на всесвітні «Ігри нескорених» в Нідерланди.
Брати приклад
А от франківець Володимир Глизнер до столиці поїде вболівати, підтримувати побратимів. Він також брав участь у відбірковому турі у Львові.
Пробував свої сили у стрільбі з лука й легкій атлетиці. Каже, якраз на біг його і не стало. Сильне навантаження дало ускладнення на давню травму. Через кілька днів після змагань Володимир опинився в лікарні.
Глизнер починав службу у 5 батальйоні територіальної оборони «Прикарпаття», далі продовжив у 15 батальйоні 128 гірсько-штурмової бригади.
В лютому 2015 Володимир біля Дебальцева отримав осколкове поранення плеча. Вони прикривали вихід колони. Попри поранення, продовжив тримати оборону.
Нині Глизнер працює в департаменті соціальної політики ОДА, очолює відділ у справах ветеранів та переселенців. Часто їздить на передову волонтером. Каже, багато побратимів підписали контракт, продовжують службу. Знає кожного, що кому треба, от і возять адресну допомогу.
Головною мотивацією взяти участь в Іграх, каже, була можливість побачити побратимів – з ким служив, з ким лежав у госпіталі чи проходив реабілітацію. Знав, що хлопці там також будуть.
«Просто була нагода зустрітися з більшістю в одному місці, – з посмішкою говорить Володимир. – В якійсь іншій атмосфері. Це буває не часто. Бачимося час від часу, коли буваю десь у робочих поїздках чи подорожую Україною. На відбірковому турі були знайомі з Києва, Львова, Рівного, Ужгорода».
Українських ветеранів на Іграх нескорених в Торонто зустріли оплесками і вигуками “Україна!” (ВІДЕО)
Каже, розчарування нема, наступного року спробує знову. А зараз йому головне не результат, а власне участь. І буде дуже пишатися, якщо його хлопці пройдуть далі і потраплять у збірну, бо варті.
«Мене вражають і завжди будуть вражати люди, які втратили кінцівки, але не втратили жагу до життя, – говорить Володимир. – Той, хто раз помирав, вдруге не дасться. Я знаю, що говорю. Коли бачу людей, які на протезах біжать марафон краще, ніж людина, в якої здорові ноги… Це не те, що захоплює подих, це важко виразити словами. Я всіма ними захоплююся. Там таких багато. Нам у них ще вчитись і вчитись».
…
Іnvictus Games (Ігри нескорених) – це міжнародні змагання в паралімпійському стилі, в яких беруть участь поранені військовослужбовці та ветерани. Їх започаткував британський принц Гаррі.
Українські ветерани беруть участь в Іграх з 2017 року. Тоді у Торонто (Канада) наші ветерани дебютували з добрими результатами. У 2018 році Ігри проходили в Сіднеї (Австралія). А наступні мають відбутися у травні 2020 року в Гаазі (Нідерланди).
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Comments are closed.