Душа театру Катерина Рубчак

Вона померла 22 листопада 1919 року, їй було лише 38.

Багато акторів вважали за щастя грати разом із нею. За майстерну гру сучасники називали Катерину Рубчак «галицькою Заньковецькою», а за вокал порівнювали із Соломією Крушельницькою, пише “Репортер”.

Найсимпатичніша артистка

Майбутня зірка сцени народилася 29 квітня 1881 року в Чорткові (нині Тернопільщина) в родині диригента хору Андрія Коссака. Змалечку разом з братами й сестрами влаштовувала домашні концерти. Вже з 12 років співала у хорі, виступала з піснями й декламаціями на Шевченківських вечорах. Навчалась у Чортківській міській школі, а згодом – в учительській семінарії.

Після перегляду однієї з вистав мандрівного Українського театру товариства «Руська бесіда» Катерина загорілася сценою. У 16 років дівчина здійснила свою мрію – вступила до того ж театру «Руської бесіди». У червні 1896 трупа саме давала гастролі в Чорткові.

Катерина починала як хористка, далі танцювала у масових сценах або грала в епізодах. Дуже старалася, як згадували очевидці, від перевтоми не раз втрачала свідомість на репетиціях. Праця й талант дали результат – дівчина швидко заполонила серця глядачів і партнерів по сцені. Вже у 1898 році у пресі з’явилися позитивні відгуки про її Оксану в опері «Запорожець за Дунаєм» та Уляну – у «Сватанні на Гончарівці». У звіті театру за цей рік зазначалося, що Катерина Коссаківна «найсимпатичніша молода артистка».

Кар’єра коханню не завада

Заміж Катерина вийшла вже 28 січня 1899 року, чим розбила серця багатьом. Її обранцем став Іван Рубчак – талановитий актор, співак, уродженець Калуша. До речі, загалом він провів на сцені 56 років і прославився виконанням ролі Івана Карася у «Запорожці за Дунаєм», яку зіграв понад 1200 разів! Харизматичний Рубчак не був першим коханням красуні. Ще два роки тому вона збиралася заміж за офіцера австро-угорської армії Івана Чарнецького, однак той помер від туберкульозу.

Більшість тогочасних жінок після заміжжя покидали таку «непевну» акторську кар’єру. Однак, Катерина ще більше поринула у працю. Вона навчалась у музично-драматичній студії при театрі, ходила на лекції актора й режисера Йосипа Стадника, вчилася вокалу у відомої професорки Софії Козловської.

Читайте також: Любо вмирати за Батьківщину. Скільки жінок воювало в УГА

У травні 1900 року Рубчаки з театром «Руської бесіди» гастролювали у польських містах Кракові й Тарнові. Ніхто й не підозрював, що актриса, яка так віддавалася сцені, на той час була вагітною. Уже через два місяці після гастролей вона народила старшу доньку Ярославу, яка згодом стала дружиною відомого композитора, автора пісні «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича.

Її партнерами по сцені були Микола Садовський, Марія Заньковецька, Іванна Біберович, Йосип Стадник. Драматично розвивалися стосунки з молодим актором, випускником філософського факультету Віденського університету Лесем Курбасом. В «Украденому щасті» Івана Франка Катерина грала Анну, а він – Михайла. Вродливий та освічений юнак (знав вісім мов!) мав неймовірний успіх у жінок, однак закохався у заміжню й на шість років старшу актрису. Взаємності не отримав, навіть спробував покінчити життя самогубством, на щастя, невдало… Куля так і лишилася в нього біля серця – лікарі побоялись її витягувати.

Як стверджує мистецтвознавець і фольклорист Петро Медведик, акторці було важко поєднувати кар’єру та обов’язки матері трьох доньок. Малими вони не раз спали на колінах у глядачів, поки мати грала на сцені. Її донька Ярослава так згадувала про своє дитинство: «Десять місяців у році ми були відірвані від наших батьків, бо вчилися у школі і мешкали на станції. З нетерпеливістю чекали на вакації. Для цього були дві причини: перша – ми хотіли бодай короткий час побути зі своїми батьками, а друга – манив нас побут у казковому для нас театральному світі і можливість відвідати незнані нам міста».

А далі була війна…

Катерина Рубчак завжди наполегливо працювала над своїми образами. Як оперна співачка виконувала українські народні пісні й твори світових класиків. У 1914 році виступала разом із тенором Міланської опери Джакомо Бореллі у «Фаусті», «Мадам Батерфляй» і «Казках Гофмана».

«Кожна її роль – це була довготривала і глибоко обдумана студія. В той день, коли вона мала грати ввечері, то уникала друзів, просила не турбувати її, бо вона входила в образ, розмірковувала кожну деталь, кожну мізансцену», – писала Ганна Юрчак, також акторка й подруга Катерини.

З початком Першої світової війни колектив театру «Руської бесіди» (з 1916 – «Української бесіди») призупинив діяльність. Катерина Рубчак повернулася на сцену 25 березня 1916 року. В умовах безгрошів’я, відсутності постійного приміщення та перебоїв із зарплатою 1 березня 1917 вона взяла на себе керівництво трупою.

Основу чоловічого акторського складу театру тоді становили січові стрільці: Йосип Гірняк, Лесь Гринішак, Лесь Новіна-Розлуцький, Іван Рубчак та інші. Тому він отримав назву «Стрілецький театр». І директорка таки витягла його із фінансової прірви. Під її керівництвом театр гастролював у Перемишлі, Стрию, Дрогобичі, Станиславові, Калуші, Коломиї та Чернівцях. З липня 1918 року вона очолила «Чернівецький український театр», який після румунської окупації Буковини переїхав із Чернівців до Коломиї, а звідти – до Станиславова (січень-травень 1919).

Читайте: Попри війну: 100 років тому епідемії косили мешканців Прикарпаття краще за зброю

З березня 1919 року Катерина Рубчак грала в «Українському театрі» Миколи Бенцаля, далі – у «Новому Львівському театрі» Амвросія Бучми, Миколи Бенцаля та Володимира Калина, який давав благодійні вистави для вояків УГА та на потреби Українського Червоного Хреста. З липня 1919 року разом з акторами театру виступала у Кам’янці-Подільському та Проскурові (нині Хмельницький).

Восени 1919 під час гастролей Катерина важко захворіла на грип, однак знову повернулася на сцену. А останньою для неї стала роль Одарки у виставі «Дай серцю волю, заведе в неволю». Ослаблена хворобою і виснажливими гастролями жінка невдовзі підхопила тиф. Померла 22 листопада 1919 року у селі Зіньківці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельниччини), майже на самоті. Ховали актрису селяни, в яких вона квартирувала, а близькі лише згодом отримали сумну звістку.

Загалом Катерина Рубчак зіграла 79 драматичних ролей, співала у 13 операх та 21 опереті.

«Велика артистка, найбільша. І здається мені, що довго на нашій сцені ніхто не засміється так щиро, як вона, і ніхто так, як вона, не заридає… Довгі роки вона була найкращим явищем у нашому театрі, вона була його колоною, окрасою і душею», – писав про неї актор і режисер Степан Чарнецький.