Цими вихідними понад 30 українських волонтерів, які нині живуть і працюють в Англії, проведуть у Лондоні благодійний фестиваль Dobro Fest. На нього запрошують земляків і небайдужих місцевих, аби зібрати гроші для онкохворих українців.
Про те, як нагодувати Лондон і допомогти своїм, розповіла одна з організаторок фесту Надія Іванчук, родом із Коломийського району.
«Ідея таких доброчинних подій з’явилася ще у 2015 році зі щирого бажання українських волонтерів об’єднатися та допомогти тим, хто кожного дня бореться за своє життя. Франківчанка Марія Жидун запропонувала провести «Фестиваль вареників», аби зібрати гроші для поранених у боях під Дебальцевом», – розповідає Надія Іванчук телефоном. Вона живе і працює у Лондоні вже чотири роки.
Тоді допомогли бійцю Руслану Карпцю, який втратив руку, мав травмовану ліву ногу та роздроблену стегнову кістку, а також військовому медику Вадиму Свириденку, який через обмороження втратив кисті рук і стопи ніг. Для кожного зібрали по 1200 фунтів. Черга за варениками була метрів на 50, каже Надія.
Цьогоріч Dobro Fest відбудеться 15 липня у ресторані Galicia, що у Західному Лондоні.
Для гостей приготують українські страви, лунатиме музика. Будуть також розваги та майстер-класи для дітей. Для дорослих – конкурси, лотерея, ярмарок українських сувенірів, книжок і картин. Готувалися майже два місяці.
«Мої друзі дають в оренду свій ресторан Galicia – будемо там з 8:00 до 23:00. За оренду не платимо нічого, то такий їхній внесок у доброчинність – ми зможемо користуватися кухнею і залом, – розказує Надія Іванчук. – Долучається багато волонтерів, які будуть пекти, смажити, варити. Розраховуємо на 300 людей, а може й більше – про наш Dobro Fest розповідають на хвилях української радіостанції Kozachok у Лондоні. Досвід показує, якщо погода хороша, то в неділю люди будуть».
Готуватимуть усе гощення одразу на місці – ліпитимуть вареники з картоплею і вареники з вишнями, також обіцяють котлети по-київськи, запечену картоплю, салати, борщ, буде копчена риба.
«Розраховуємо в основному на українців. Але щороку приходять і англійці, поляки – в Лондоні багато інтернаціональних сімей, – додає Надія. – Усі виручені кошти передамо на допомогу п’ятьом дітям і двом дорослим. Цього року ми об’єдналися з іншими дівчатами, які теж займаються волонтерством. І кожна дала свою людину, дитину. Так ми їх зібрали – гроші розділимо».
Усі виручені кошти передадуть на допомогу п’ятьом дітям і двом дорослим.
13-річна Вікторія Вістовська із села Степанівка Калуського району два роки боролася із раком мозку, майже одужала, та хвороба повернулася у вигляді рецидиву. У дитини – медулобластома мозку, вона змушена була почати лікування спочатку.
Володя Перетятько із Дніпра хворіє з народження. Попередній діагноз семирічного хлопчика – синдром Швахмана-Даймонда. При цьому захворюванні уражається підшлункова залоза та кістковий мозок. Разом із дорослішанням дитини хвороба прогресує та розвиваються супутні діагнози.
Вікторії Прокіпчин із села Тисів Долинського району – 11 років. У дівчинки гострий лімфобластний лейкоз. Про Вікторію та її маму, яка більше не має сил втрачати рідних, ми вже писали в «Репортері».
16-річна Христина Марків із села Монастирець Львівської області бореться з лімфомою Ходжкіна. Пройшла курс хіміотерапії і три місяці променевої терапії. Але через півтора року хвороба повернулася. Сім’я бореться вже майже чотири роки.
Владислав Поліщук цілий рік проходив лікування і боровся із гострим лейкозом. Його виписали на підтримувальну хіміотерапію, а через п’ять місяців у дев’ятирічного хлопчика виявили ранній рецидив. Йому потрібна трансплантація кісткового мозку від нерідного донора за кордоном.
Євгену Скріпчуку із села Гвіздець Коломийського району – 28. Він живе на діалізі майже вісім років. Нині чекає на пересадку нирки в Італії.
Анатолій Рішко прикутий до візка і може рухати лише головою та плечима – у нього травма шийного відділу хребта. Йому 27. Анатолій з дружиною та донечкою живе у селі Спасі Коломийського району.
Надія Іванчук каже, нині вже й не пригадає, як і через кого дізнається про хворих земляків. Про когось розповідають знайомі, хтось звертається сам. Буває, що допомагає і власними силами.
«З Женею Скріпчуком, який чекає на пересадку нирки, вже й не пам’ятаю, як познайомилася. Ми особисто не бачилися – переписуємося у Facebook. Зо два роки допомагаю йому, чим можу», – розповідає вона.
Dobro Fest – щорічний, але не єдиний захід у Лондоні для допомоги українцям.
Надія Іванчук говорить, що за потреби волонтери організовують ярмарки, тематичні свята, пікніки чи екскурсійні поїздки.
А одна з лондонських волонтерок – Галина Петрова – привезла до Надвірної виставку картин. Зараз експозиція в музеї історії Надвірнянщини, там збирають гроші на лікування 10-річного франківця Станіслава Фармуги.
А коли немає часу на організацію подій, то просто кидають клич у мережах.
«Буває, що гроші потрібні терміново, – говорить Надя. – У нас була дівчинка – Яна Веприк із Тернополя – у неї пухлина проросла між хребці. На операцію в клініці Ізраїлю потрібно було 50 тисяч доларів. Часу – два тижні. То ми просто максимально поширювали інформацію через Facebook, друзів, знайомих – встигли зібрати навіть трохи більше».
Операція подарувала Яні нове життя. Дівчинка пройшла реабілітацію, повернулась до рідного міста, ходить до школи.
Надія Іванчук зайнялася волонтерством, коли біда прийшла до близьких людей. Син її друзів Михайлик Петрусь захворів на лейкемію. Тоді у Лондоні Надія організувала схожий фестиваль – батькам передали 4500 фунтів.
«Нині Мішка вже не приймає хімію. Разом ми вибороли його в раку, – каже Надія Іванчук. – Вдома люди таких грошей не мають. А тут зібрати необхідні суми легше. Може, тому, що в Лондоні вже знають нас і довіряють. Ми пишемо, що треба, і всі скидаються – по фунту-два. Так з’являється шанс врятувати життя».
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.