Хірург відділення травматології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Зорян Галій для своїх пацієнтів часто – брат, сестра, мама, іноді найрідніша та найближча людина.
Незалежність дається важкою ціною життя та здоров’я наших захисників і захисниць. Війна стала приводом до переосмислень і трансформацій на різних рівнях. Попри напружений графік і зайнятість, лікарі також думають про те, що і як я можу зробити більше. Один з таких – хірург відділення травматології Зорян Галій, – йдеться на сторінці лікарні.
На початку війни всі ми рвалися на фронт, але тоді були переповнені військкомати й потрапити туди було не так просто. Мене це сильно мучило, було дуже не по собі, що вони там , а я – тут. А потім кілька військовослужбовців дали мені зрозуміти: ти потрібен тут, ти надаєш допомогу, ти стараєшся для нас, – розповідає Зорян Галій.
Коли прийде твій час, коли вдвічі менший ресурс буде – тоді підеш, а поки що тут ти допоможеш більше, – сказав лікареві один із воїнів.
Відтоді, зізнається Зорян Галій, йому стало легше. Нині він просто щоденно продовжує робити свою роботу: лікує та оперує, перев’язує, якщо треба допомогти медсестрам, і слухає розповіді військових. Бо діляться, бо довіряють.
Колеги у відділенні кажуть, що Зорян Галій з військовими – цілодобово. Він для них брат, сестра, мама, іноді найрідніша та найближча людина…
Читайте: Від війни і сирен. На Прикарпатті планують відкрити перший в Україні центр реабілітації дітей
Я стараюся максимально. Бо це фінальний етап, ми кінцева точка – обласна лікарня, четвертий рівень акредитації, нікуди їх звідси не заберуть. Ми маємо це робити. І вони мають знати, що там вони за нас, а ми тут за них до кінця. І що зробимо максимально все для їхнього одужання, допоможемо в усьому, – каже лікар.
Comments are closed.