Якось підслухала у кав’ярні бесіду двох чоловіків. Не навмисно, просто вони сиділи за сусіднім столиком і розмовляли доволі гучно. Обговорювали аж ніяк не машини, бізнес чи спорт, а… пологи. А згодом наткнулася на пост у соцмережі, який написав чоловік – про те, що бути поряд з дружиною, коли вона народжує, – це класно. Але так думають не всі.
Найкрутіший момент
Ще 10 років тому мало хто в Україні чув про партнерські пологи, ще менше людей мали такий досвід. Нині, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в Україні 52 % пар народжують разом.
«Коли Юля завагітніла, ми одразу вирішили, що я буду на пологах, – розповідає франківець Роман Турій. – Жодних сумнівів чи вагань навіть не виникало. Адже якщо чоловіку цікаво дивитися футбол чи бокс і отримувати від цього якісь емоції, то як можна пропустити той момент, коли народжується твоя дитина? Я думав так перед пологами, а після них моя думка тільки підтвердилась. Я зрозумів, що це найкрутіший момент в моєму житті».
До теми: Хатні справи, ідеальна дружина, пологи. Як чоловіки бачать свої сім’ї – дослідження
Роман каже, що й лікарі уважніше ставляться до породіллі, коли поряд є чоловік. І для жінки це колосальна моральна підтримка.
«У нас були дуже довгі пологи, – пригадує він. – Ми приїхали в пологовий в першій ночі, а народила Юля аж у п’ятій годині дня. І дуже добре, що ми були разом. Фізична присутність дуже допомагає, бо ж навіть принести їй води комусь треба. А ще ми спілкувалися, робили спеціальну гімнастику, дихали разом».
А коли почалися перейми, Роман включив відеокамеру, тримав дружину за руку і підбадьорював: «Тримайся, ще трішки».
Каже, не боявся за себе чи за свою психіку. Найбільше переживав за здоров’я дружини та сина.
«А ще я, як журналіст, просто не міг сидіти за дверима, коли моя дружина народжує. Як таке взагалі можна пропустити? А потім що – брати коментарі в лікарів, розпитувати, як усе відбувалося?», – жартує Роман.
Франківчанка Марина Нагорняк теж народжувала разом із чоловіком. Каже, після перших родів просто боялася народжувати сама.
«Пам’ятаю, як вперше потрапила в пологовий, – розповідає Марина. – Якась чужа жінка, медсестра чи санітарка, зайшла зі мною в ліфт. Я зі своїми клунками піднялась з нею у відділення. Не зовсім ідеальні умови, нікого близького поруч. І я зрозуміла, що там я сама за себе. Зрозуміло, що хвилювалася. По-перше, страшно було, бо народжувала вперше. По-друге, не зовсім вдалі пологи. Пам’ятаю, як акушерка сказала: «Краще мати десять нормальних пологів, ніж одні, як у тебе». Тому, коли я завагітніла вдруге, ми з чоловіком одразу домовилися, що будемо народжувати разом».
До теми: Пологи по-франківськи. Молоді мами згадують своє перебування в обласному перинатальному центрі
Хоча на камеру пологи не знімали і Володя (чоловік Марини) не бачив самого процесу народження сина, але емоцій від того в подружжя не менше.
«Для мене, власне, було головне, аби він був поряд, коли я потраплю до пологового відділення, – говорить Марина. – Ми разом прийшли у кімнату, де відбувалися пологи, Володя робив мені масаж, ми танцювали та разом стрибали на м’ячиках. Коли почався сам процес пологів, він також був біля мене, тримав за руку. Пригадую, як акушерка сказала, що ось-ось з’явиться дитинка, і в цей момент чоловік вийшов в коридор. Я ж навіть не помітила його відсутності, бо була зосереджена на собі і малюкові. Але на руки сина першим взяв Володя».
А ще Марина каже, спільні пологи неабияк зміцнюють сім’ю. Мовляв, подружжя розуміє, що не лише разом зачали дитинку, а й разом вивели її на світ.
Жіноча справа
У дослідженні ВООЗ зазначається, що підтримка близької людини під час пологів знижує ризик ускладнень і необхідність кесаревого розтину. Та попри те, що навіть лікарі рекомендують народжувати разом, наважуються на це далеко не всі.
«Я неодноразово чув, що після того, як чоловіки брали участь у пологах, вони втрачали інтимний інтерес до своєї дружини, – розповідає Роман Василенко. – Тому ми з дружиною вирішили не випробовувати долі та домовились, що я чекатиму в коридорі. Жодних образ з цього приводу в нас не було. Тим більше, пологи в дружини почалися передчасно, я прибіг у пологовий одразу з роботи. Я був разом з нею у передродовій палаті, намагався розсмішити. Але самого процесу народження я не бачив. Думаю, для чоловіка це серйозний стрес».
Є й жінки, які вважають, що пологи – це суто жіноча справа. І причина доволі банальна – бояться, що їхні мужчини побачать їх не з найкращого боку і це вплине на стосунки. Наприклад, Олена Жукова розповідає, що народжувала доньку сама. Ні тоді, ні зараз би не хотіла, аби чоловік був поруч.
«Ми були ще дуже молодими, коли одружились, і я завагітніла, – говорить жінка. – Мені було 20, чоловіку – 21. Правду кажучи, ми навіть не обговорювали спільні пологи. Та й не боялася я тоді нічого. Вважала, що лікарі за мною доглядатимуть, навіть дали гроші старшій акушерці. Але за мною ніхто не доглядав… Слава Богу, все пройшло добре. Народила сама, дівчинку 3,7 кг. Зараз згадую, як народжувала, і розумію, що в той момент я не дуже добре виглядала і не хотіла б, аби чоловік мене бачив у такому стані. Тож якби довелось народжувати зараз, я б знову пройшла через це сама».
Зупиняють міфи
Мабуть, можна безкінечно говорити про плюси та мінуси партнерських пологів. І в кожного будуть свої аргументи. Однак дуже часто пари не наважуються на це через популярні страшилки.
Наприклад, як розповідав Роман Василенко, він побоявся втратити інтимний інтерес до дружини. Однак сексопатологи стверджують: сексуальне життя пари з народженням дитини стає менш інтенсивним, незалежно від того, народжували вони разом чи ні. Справа в тому, що в новоспечених татусів протягом першого року батьківства рівень тестостерону в організмі падає приблизно на третину. А у чоловіків, які активно допомагають у догляді за дітьми протягом трьох і більше годин на день, тестостерон падає ще на 20 %.
Інший міф – більшість чоловіків погоджуються на спільні пологи лише тому, що їх примушує дружина. Насправді, лише у 30 % випадків ініціатором стає жінка. 50 % пар приймають рішення спільно. А 20 % чоловіків самі пропонують дружині народжувати разом, мотивуючи тим, що хочуть бути корисними.
Ще один страх – «неестетичність», навіть «огидність» процесу народження дитини. Однак, зазвичай під час пологів чоловіки стоять біля голови жінки, тримають її за руку, розмовляють з нею. Лише якщо він захоче, то може, скажімо, перерізати пуповину та побачити більше. І навіть у такі моменти найбільше запам’ятовуються емоції від першої зустрічі зі своєю дитиною.
Ніхто не сумнівається, що пологи – це складно. Але день народження дитини зазвичай стає найщасливішим днем життя сім’ї. Не варто боятися, бо там, де є любов, немає місця для упереджень.
