Подружжя Акая Рікардо та Каміли Кастелло має двох дітей і сповідує бретаріанський спосіб життя, пише УП.
Вони сповідують бретаріанство (від англ. breath – дихання), або праноїдіння, сонцеїдіння, бігу (з китайської “без їжі”). Це поширена індуїстська практика.
36-річний Акай та його 34-річна дружина Каміла живуть між Каліфорнією та Еквадором, йдеться на The Daily Mail.
Вони переконують – давно забули, що таке відчуття голоду, а люди можуть вижити, використовуючи “енергію, яка існує у всесвіті та у них самих”.
Каміла двічі була при надії й обидва рази практикувала “бретаріанську вагітність”.
Вона споживала звичну їжу лише 5 разів за 9 місяців, коли носила першу дитину. Коли була вагітна вдруге, жінка їла невеликими порціями овочі й фрукти.
Доти, поки пов’язані з енергією, що існує у всіх речах. Її можна отримати через дихання. Протягом трьох років ми з Акаєм не їли нічого, окрім випадків, коли нам просто хотілося скуштувати, яким є певний продукт на смак”, – розповідає Каміла.
За словами жінки, під час першої вагітності вона багато часу проводила на сонячному світлі, це допомогло їй народити здорового сина.
“Вільний від їжі” стиль життя пара не просто поділяє, а й навчає йому послідовників на спеціальних курсах.
“Очевидно, наші витрати на життя значно менші, ніж у решти. Це дозволяє нам витрачати гроші на те, що дійсно має значення, наприклад, подорожі, – говорить Акай.
Бретаріанство дало нам чітке розуміння того, що ми насправді хочемо. Кожен охочий може відчути переваги нашого способу життя. Йдеться швидше не про відмову від їжі, а про нефізичне харчування, життя без меж”.
До того, як пристати на “споживання енергії всесвіту”, подружжя тривалий час були вегетаріанцями, потім стали веганами, після чого перейшли лише на фрукти.
Потім вони пройшли “21 день бретаріанства”, під час яких не їли та не пили нічого або вживали лише фруктові соки й воду.
Зараз пара їсть максимум тричі на тиждень. Батьки розповідають, що не змушують двох своїх дітей ставати бретаріанцями.
“Ми ніколи не намагатимемося змінити їх, тож дозволяємо їсти стільки, скільки потрібно, не важливо овочі це чи піца. Ми просто хочемо, щоб вони пізнали різні смаки”, – ділиться Акай.
