“Після звістки про загибель Юрка в один з найважчих моментів у студентському ще його блокноті знайшли один запис, де кожна буква була кілька разів наведена кульковою ручкою, а потім вся фраза теж кількаразово підкреслена, – розповідає мама Юрка Наталя Стецик. – Ця фраза написана в один з непростих періодів росту, коли навчання стало тягарем. Не бачив сенсу продовжувати навчання, не знав, хто він і що має робити, пропав з наших радарів на кілька місяців. В одній з телефонних розмов уже з фронту казав, що після того періоду півроку вчився наново спілкуватись з людьми. В цій короткій фразі – і відчуття чорної діри, і впевненість, що з неї можна і треба вийти. Саме те, що потрібно, коли навіть не бачиш сенсу шукати хоч який-небудь сенс.
Люди вилазять і з густішого (підкреслено). Ми взяли цю фразу і надрукували її разом з
Bukvica просто так, як є, ніби Юрка написав кожну своєю рукою, на футболках яскравих-яскравих, як він сам. Бо всім нам, а особливо мені, дуже треба знати, що “Люди вилазять і з густішого”.