Минулої п’ятниці, 16 вересня, конфлікт між місцевими атовцями та міським головою Русланом Марцінківим піднявся на нову сходинку. Івано-Франківський міський суд почав розгляд позову ветеранів проти мера через «рейдерів та будівельну мафію», тобто за «образу честі та гідності».
Сам мер на суд не прийшов, хоча позивачі дуже хотіли його там бачити, а його представники стояли на тому, що образа не така вже й суттєва, та й образою її назвати важко, так лиш… «оціночне судження».
До теми. Рейдерство, АТОвці та 100 тисяч: Андріїв пояснив, чому судиться із Марцінківим.
Для чіткішої картинки нагадаємо, з чого ж виросла вся історія. Сталося це 14 липня, як ідеться у позовній заяві. Тоді на зустрічі представників ветеранських спілок з міським головою Русланом Марцінківим представники «Спілки добровольців АТО Прикарпаття» і «Обласної спілки учасників АТО» вимагали від міської влади скасувати скандальне рішення сесії міськради про продовження договору оренди 2 га на вулиці Целевича у Франківську під житлову забудову для фірми «Передмістя 2000», правонаступниці ТОВ «Екстім». Атовці пропонували розділити ділянку на дві частини.
Одну, на якій уже розпочалося будівництво, залишити фірмі, а іншу – виділити під соціальну програму «Житло для учасників АТО». Також разом з іншими активістами вимагали скасувати не менш скандальне рішення про ДПТ у районі Макогона. Марцінків відмовився, суперечка набрала обертів, і мер не втримав язика за зубами – назвав протест політичним замовленням на користь будівельної мафії, звинуватив активістів у рейдерстві та рекеті.
Атовці пішли до суду, вимагають не тільки вибачень, але й грошової компенсації – по 100 тис грн від мера та міської ради. Кажуть, ці гроші підуть на допомогу інвалідам і сім’ям загиблим.
До теми. Скандал із забудовою Макогона: Андріїв пригрозив меру криміналом.
У п’ятницю, як і очікувалося, до суду прийшло дуже багато народу, тож терміново довелося шукати більшу судову залу. Та навіть це ситуацію не врятувало і чимало людей слухало хід справи просто у коридорі.
Тепер про дійових осіб. Розглядати справу випало судді Мелещенко. З боку позивачів – голова «Спілки добровольців АТО Прикарпаття» Василь Андріїв та голова «Обласної спілки учасників АТО» Тарас Кузь. Їхнім представником є відомий у місті адвокат Володимир Бандура. З боку відповідачів мера Руслана Марцінківа представляє юрист Михайло Жиляк, а міську раду – Андрій Устінський.
Отож для початку представник мера подав заперечення на позовну заяву ветеранів. Зі своєї сторони Василь Андріїв заявив клопотання про виклик до суду трьох свідків – Тараса Шпука, голову об’єднаної спілки учасників та ветеранів АТО Прикарпаття, журналістку Тетяну Соболик і заступника міського голови Олексія Кайду, бо всі вони були на тій знаменній зустрічі.
Адвокат Володимир Бандура попросив суд витребувати у сторони відповідача докази про те, що атовці – «рейдери і виконували політичне замовлення». На заперечення Жиляка та Устінського Бандура серйозно-саркастично зауважив, що не хотів би затягувати справу запитами й відписками.
«Якщо докази є, то ми вибачимося перед Марцінківим і відкличемо позовну заяву», – заявив він.
Суд у клопотанні відмовив. Андріїв повторив його ще раз, додавши, що просить, аби у суд прийшов сам мер. «Ми хочемо йому в очі подивитися», – заявив він під схвальні вигуки інших атовців. Клопотання знову були відхилені.
За клопотанням представників відповідачів до справи долучили розпорядження міського голови про призначення Андріїва та Кузя його радниками на громадських засадах. На що обидва добряче обурилися. За їхніми словами, про це розпорядження вони хіба що чули, але не мають ніяких посвідчень, ніколи не виконували цих обов’язків, тож по суті радниками не були.
«Якщо я радник міського голови і разом із тим представник будівельної мафії, то виходить, що мер прикриває мафію», – зіронізував Андріїв. А Кузь заявив, що заяви, аби стати радником, не писав.
Представники мера пообіцяли підняти первинні документи і довести суду, що все з тим розпорядженням чесно. Так само, за їхнім клопотанням, до справи додали лист патронатної служби щодо наради 14 липня. Там йдеться, що це не була зустріч з учасниками АТО, а зустріч з мешканцями вулиці Целевича.
Ну й основна теза представника мера Жиляка – слова Марцінківа стосувалися виключно Василя Андріїва, а не інших учасників АТО, та й узагалі їх треба розцінювати лише як «оціночне судження». Юрист говорив довго і навіть наводив приклади з іноземної практики. Насамкінець Василь Андріїв кинув на його стіл гроші зі словами – «заробив». Це викликало в атовців оплески, а у судді – невдоволення.
Андріїв апелював – у нього, як фізичної особи, немає жодних інтересів у міській раді і жодного разу в такому амплуа він у ті двері не заходив. Завжди й на всіх зустрічах з владою він представляється як очільник «Спілки добровольців» і говорить від імені учасників спілки. До речі, цей аргумент Андріїву довелося повторювати адвокатам влади аж сім разів, він сам рахував вголос. По-друге, за його словами, спілка вже чимало чого зробила для допомоги учасникам АТО, і їхня репутація є важливою як для роботи з самими атовцями, так і для співпраці з владою, волонтерами, благодійниками і т. д. І коли мер міста на публічній зустрічі при телекамерах називає їх «рейдерами і мафією», то це саме – «образа честі, гідності і ділової репутації».
«Якщо я зараз називаю мера дебілом, продажною тряпкою, то це є мої оціночні судження?» – спитав Андріїв у представника мера. І це знову викликало оплески аж у коридорах суду.
Оскільки робочий день у суді вже дійшов завершення, суддя Мелещенко оголосила у справі перерву. Наступне засідання призначили на 7 жовтня.
