Цього разу – винахідник Андрій Карп’юк.
Молодий чоловік народився у Надвірній, нині живе у Києві, у свої 28 років увійшов до рейтингу New Europe – 100 новаторів за версією Financial Times. А туди потрапили лише сім людей з України. Андрій займається розробкою унікального тестера для визначення безпечності їжі та зараз працює над виведенням його для загального вжитку.
Карп’юк вчився у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї, а тоді – в аграрному університеті. Потім об’єднав команду науковців однією ідеєю, і саме вона місяць тому принесла Андрієві таке визнання.
До теми: Віталій Мерінов – людина тижня за версією «Репортера»
Спочатку була лише ідея. Але саме з нею команда вирішила взяти участь у битві інноваційних проектів у Києві – і перемогла. Із США прийшло запрошення взяти участь в Інтерконтинентальній битві стартапів, але для продовження боротьби, як завжди, потрібні були гроші, яких на той час не було. Але пощастило.
«Цієї весни я брав участь у поїздці, організованій міністерством економіки і торгівлі США, для презентації бізнес-ідей з країн Східної Європи, – розповідає Андрій. – І трапилося так, що батл відбувався у Сан-Франциско саме тоді, коли я там був. Відпросився з основної програми, взяв участь у змаганні – і переміг».
До теми: Роботи наступають – розвиток штучного інтелекту у світі може стати небезпечнішим за ядерну зброю
Зараз Андрій Карп’юк живе у Києві і працює над удосконаленням тестера. Прилад визначає наявність мікотоксинів, продуктів життєдіяльності грибів у харчах. Коли ті тестери з’являться у широкому продажі, будь-хто зможе прямо у магазині перевірити, чи нема там мікотоксинів, аби не купити зіпсований товар.
«Мікотоксини – це продукти життєдіяльності грибів, це пліснява, – пояснює Андрій. – Але коли ви вже її бачите, то вам не потрібні ніякі експрес-тести. А мікотоксини ви не бачите, і постає питання: як їх знайти? Можна відправити зразок у лабораторію, але це довго».
До теми: Тетяна Михайлова – людина тижня за версією «Репортера»
Мікотоксини небезпечні тим, що не одразу викликають отруєння, а назбируються і можуть призвести, наприклад, до раку печінки. Тому світова спільнота шукає методи їх виявлення і боротьби. А наші вже розробляють рішення проблеми. На 3D-принтері друкують необхідні частини, у Київському політехнічному університеті тест-смужки у вакуумі покривають алюмінієм.
Результати одразу виводяться на смартфон. Проте зараз це лише лабораторні експерименти у стерильних умовах. Крім того, смужки ще надто дорогі для загального вжитку – близько 10 доларів за одну. Тож треба здешевити і вийти з лабораторії у звичайний магазин.
Вони вже розробляють технологію, яка зменшить вартість до 10 разів. Крім того, сам винахідник зараз частково змінює вид діяльності. Каже, досі остаточно не визначився зі своєю роллю.
«З одного боку, маю науковий інтерес до цього, але з іншого – в мене краще виходить просувати ідею, робити маркетингові презентації, ніж проводити досліди, – каже Андрій. – В ідеальному стартапі, як вчать класики, мають бути дві особи: один відповідає за технологію, другий – за маркетинг».
Зараз для розвитку проекту потрібно ще близько 200 тисяч доларів. В Україні із залученням інвестицій доволі складно, тож команда задумується, чи не прийняти один із запропонованих варіантів з Європи чи США. То де ви, українські інвестори?
